Історія Цвітківської бібліотеки-філії

Деталі

Категорія: Жовтнева

Опубліковано Середа, 27 лютого 2013, 13:55

Автор Super User

Хіти: 1772

Цвітківська (Жовтнева) бібліотека-філія

В мальовничому селі Птиче Акмечетської сільської ради 20 грудня 1969 року, де проживало 200 жителів, була створена  бібліотека. Книжковий фонд для неї сформовано за допомоги обмінних фондів з бібліотек району сіл Мостове, Акмечетські Ставки, Доманівської дитячої бібліотеки.

Бібліотекарем стала Коноваленко Зоя Павлівна – людина творча, сумлінна, доброзичлива, справжній ентузіаст своєї справи. До її професійних знань і умінь додається ще одна риса – любов до обраної професії, до бібліотеки, до її відвідувачів. Якщо є така любов, то бібліотека перетворюється в рідний дім, і тому до бібліотеки йшли з задоволенням діти, молодь, дорослі: читали книги, періодичні видання. З людьми було цікаво працювати.

Бібліотекар була лектором, агітатором. Під час збирання урожаю вся робота бібліотекаря переносилась на тік: проводила бесіди, голосні читки, оформляла книжкові виставки, випускала листівки, готувала виступи агітбригади. На тваринницьких фермах організовувала пересувну бібліотеку, в основному з сільськогосподарської, суспільно-політичної тематики та художньої літератури, Зоя Павлівна вдава­лись і до простого читан­ня творів для працівників ферм, тракторної бригади.

В 1973 році бібліотека переїжджає в нове приміщення села Жовтневе. В цьому селі проживало 900 жителів, була восьмирічна школа, дитячий садок. Активними читачами бібліотеки були учні школи, молодь, вчителі, вихователі, пенсіонери, трактористи, працівники ферм. В Бібліотеці було оформлено куточок юного читача. Зоя Павлівна організувала гурток «Умілі руки», де діти вчилися в'язати.

В 1979 році Жовтнева бібліотека ввійшла в централізовану бібліотечну систему. Комплектування бібліотеки здійснювалося централізовано. Поступово бібліотечний фонд зростав і становив більше 6 тисяч примірників. Бібліотека одержувала 30 назв періодичних видань.

З 1990 року придбання нової літератури стає проблемою. Так з 2003 року по 2009 рік до бібліотеки придбано лише 250 примірників. Книжковий фонд бібліотеки становить 4,3 тис. примірників книг, кількість читачів на 01.07.07 року – 504 , Книговидача – 7,5 тис. документів. Відсоток охоплення читанням населення сільської громади становить 45%.

Відвідавши бібліотеку, сільські мешканці можуть знайти тут інформацію про діяльність місцевої влади, відомості краєзнавчого характеру, познайомитись з нормативно-законодавчими документами.

 Жовтнева сільська бібліотека-філія тісно співпрацює з іншими установами села – з сільською радою,  сільським Будинком культури,  середньою школою. При підготовці та проведенні масових заходів бібліотека організовує різноманітні книжково-ілюстративні виставки, перегляди літератури, проводить тематичні вечори, літературно-музичні години, диспути, презентації книг. Постійно випускались календарі знаменних та пам’ятних дат, приурочених ювілеям письменників, визначним датам.

Бібліотекар Жовтневої бібліотеки Коноваленко Зоя Павлівна, яка працювала в бібліотеці більше 40 років, у своїй діяльності намагалася якомога повніше задовольнити потреби користувачів, прагнучи перетворити свій заклад на інформаційний, громадський центр свого регіону.

Сьогодні Цвітківська (Жовтнева) бібліотека налічує 6,6 тис. примірників фонду. Обслуговує 400 читачів, книговидача становить біля 10,0 тис. примірників. Бібліотекарем працює Коноваленко Оксана Володимирівна.

Посильний внесок у примноженні книжкового фонду зробили жителі села Жовтневе під час акції «Подаруй бібліотеці книгу».

Значну увагу приділяє бібліотека інформаційній діяльності. Визначено коло користувачів – постійних споживачів інформації. Серед них працівники сільської ради, фермери, вчителі, домогосподарки, учні. Їх інформаційне забезпечення здійснюється шляхом підготовки інформаційних списків літератури, телефоном, інформаційних карток, переглядів новинок.

У бібліотеці організовано інформаційну браму «Сьогодні в Україні», «Бібліотечний вісник», де користувачі отримують інформацію про нові надходження до бібліотеки, та інформацію на найбільш поширену тему. Також розміщена тут колонка «Бібліотека радить прочитати», «Ці книги подарували бібліотеці читачі».

Організовано довідковий стіл з питань соціального захисту населення. Ведеться картотека «Соціальний захист».

Систематичного характеру набули Дні інформації для вчителів, аналітичний огляд преси, який проводиться на шкільній нараді, виступи на батьківських зборах з новинками літератури для дітей, з бібліографічними оглядами. 

Бібліотекар  збирає опубліковані  і неопубліковані документи, прийняті районною та сільською радами, організовує їхнє експонування на виставках. Збираються матеріали з питань економічної, господарської, соціальної, природоохоронної діяльності органів місцевої влади.

Користувачі з бажанням беруть участь у різних заходах. З ними проводяться заходи з навчання гарних манер, літературні подорожі у світ народної казки, цікаві конкурси на кращий малюнок, уроки краєзнавства. Увійшли в традицію організація годин спілкування, гумору, вечорів поезії, мистецькі години «П’ять хвилин з мистецтвом».

Серед масових форм популяризації книги використовуються брейн-ринги, пізнавальні ігри, прес-репортажі, інтелектуальне шоу, літературні круїзи, такі як «Острів найдорожчого», «Щасливий випадок», «Турнір для ерудитів», «Вчіться відчувати поруч з собою людину», «Поставте себе на місце іншої людини», «Для вас, ерудити», «Зустрічі у країні літературних героїв», «Ведемо слідство з Шерлоком Холмсом». Вони акти­візують читання, стимулюють користувачів частіше звер­татися до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літера­тури, посилюють сприймання, формують художні та естетичні смаки, поглиблюють навички са­мостійної роботи з книгою, роз­вивають логічне мислення.

Важливим аспектом діяльності бібліотеки є популяризація та збагачення духовних здобутків українського народу. Українські вечорниці, посиденьки – все це народні форми спілкування: «Меланка ходила, щедрівки носила», літературне шоу «А я просто українка, україночка», народознавча мозаїка «Калейдоскоп весняних свят», «Чи знаєте ви звичаї народу», «Ясне-красне Купайло», «Ой зав’ю вінки на всі святки», «З народної спадщини».

Вихованню патріотизму, любові до рідної мови та літератури сприяють також уроки народознавства різноманітної тематики «Різдвяні свята», «Веснянки», свято мови «Чарівні звуки твоєї мови», «О, рідне слово, хто без тебе я», «Хай квітне вільна Україна», «Україно, краю милий, краю золотавий», родинне свято «Я, родина, Україна».

Значна увага в бібліотеці приділяється патріотичному вихованню молоді та обслуговуванню ветеранів війни. Наслідком такої роботи стала організація книгонош - волонтерів (переважно учні місцевої школи), які залюбки носять книги людям, які потребують допомоги: ветеранам війни, пенсіонерам, інвалідам. Години пам’яті, уроки мужності, вахти пам’яті організовуються разом зі школою: «Доля остарбайтерів», «Збережемо пам’ять про подвиг», «Доля солдатської вдови», «Стоїть обеліск і на нім імена, які закарбувала навіки війна», «Час і досі не згоїть рану – цей одвічний біль Афганістану», «Афганістан болить в моїй душі».

Популяризація краєзнавчих знань, яка за останні роки набула нового змісту завдяки зміцненню зв’язків із сільським клубом, школою, громадськими організаціями є важливим напрямком діяльності бібліотеки. Крім традиційних днів краєзнавства, вечорів пам’яті, запроваджуються й інші форми роботи – інформаційно-пошукова, години роздумів, краєзнавче досьє, вечори-зустрічі з земляками, екологічні репортажі, екологічна мозаїка.

Велику  інформаційно-пошукову роботу провела бібліотека з читачами. Оформлено папку «Село рідне моє, як тобі було , як тобі є», де зібрано матеріали з історії рідного села, про видатних людей, спогади людей про різні події, які відбувалися на території села в різні часи, про народних майстрів, легенди, пісні, літературна творчість земляків, фотопанорама села (зібрано фотографії різних років).

Під час проведення цієї роботи в бібліотеці виділилася група користувачів, які об’єдналися і створили клуб «Джерело». Членами клубу стали дорослі і читачі діти. Цікаво проводяться засідання клубу, на які приходять старожили села і бажають поділитися своїми спогадами про минуле, показати свої вироби. На засіданнях клубу проведено: День краєзнавства «Краю мій, раю мій, моя колисочко», уроки народознавства «Історія кожного - літопис нашого народу», інформаційно-пошукова робота «Старожили мого краю», «Хвала працьовитим рукам», «Легенди рідного краю», виставки-вернісажі  «Ремесло мого села», «Вишивка в моєму селі», на якій поряд з чудовими виробами та вишивками майстринь була представлена відповідна література з естетики та мистецтва, а також з методики і вишивки.