Творчий портрет Б.Лепкого

Деталі

Категорія: Віртуальні виставки

Опубліковано Вівторок, 14 листопада 2017, 13:38

Автор Super User

Хіти: 961

ЮВІЛЕЙНА СТОРІНКА-ТВОРЧИЙ ПОРТРЕТ

БОГДАН ЛЕПКИЙ – ПИСЬМЕННИК, МИТЕЦЬ І ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ

9 листопада 2017 року виповнюється 145 років від дня народження Богдана Сильвестровича Лепкого (1872 – 1941), українського письменника, педагога, перекладача, літературознавця, художника

Богдан Лепкий належав до кола прогресивних діячів української культури. Його особисті й творчі зв'язки з І. Франком, М. Лисенком, І. Трушем, М. Коцюбинським, О. Кобилянською, його багаторічна дружба з В. Стефаником, польським поетом В. Орканом, його самовіддана праця над виданням творів І. Котляревського, Марка Вовчка, Ю. Федьковича, Т.Шевченка, ґрунтовні дослідження творчості цих письменників висувають Б. Лепкого на одне з чільних місць в українському літературному процесі. Його працям з історії літератури, творчим портретам письменників притаманні ті ж риси, що й поетичним та прозовим творам,- любов до предмета, що надає викладу особистісних інтонацій, теплоти, ліричності.

Багато зробив Б. Лепкий для ознайомлення зарубіжного читача з українською літературою. Він видавав книги українських письменників (Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, М. Коцюбинського) польською та німецькою мовами, виступав з численними доповідями, писав огляди, його переклад "Слова о полку Ігоревім" польською мовою помітили й оцінили. Прагнення Б. Лепкого донести до іншомовного читача кращі зразки рідної культури йшло поруч із перекладанням творів класиків світової літератури - Г. Гейне, М. Лєрмонтова, Шеллі, В. Короленка - українською.

Творчість Богдана Лепкого припала на епоху, сповнену складних історичних процесів і непростих випробувань. Але все своє життя поет лишався невтомним трудівником і вірним своїм першим враженням про рідну землю, куди б його не закидала доля.

Богдан Сильвестрович Лепкий народився у селі Крегулець на Поділлі 9 листопада 1872 р. Ім'я Б.Лепкого не епізодичне ім'я в українській літературі, це постать першорядна: талановитий поет, прозаїк, перекладач, літературознавець і видавець. Творчість письменника протягом десятиліть багато в чому визначала рівень української літератури на західноукраїнських землях, поряд із доробком Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, Михайла Яцкова, Василя Пачовського.

 Писати Богдан Лепкий почав дуже рано. Ще в другому класі гімназії під впливом бабусиних оповідей скомпонував поему про русалок, але вона не збереглася. Згодом у хвилини натхнення занотовував принагідне на клаптиках паперу, на берегах книжок та зошитів, серйозно ж готувався стати художником, з цією метою брав уроки у славетного Юліана Панкевича. Після гімназії Б. Лепкий вступив до Віденської Академії мистецтв, але навчання морального задоволення не принесло. Він відчув, що розминувся зі своїм справжнім покликанням.

Згодом Б. Лепкий вступає до Львівського університету. На ті роки припадає активна літературна діяльність Б.Лепкого: він пише поезії, оповідання, перекладає, робить доповіді на засіданнях студентського товариства "Ватра". З 1895 р. його твори починають усе частіше з'являтися на шпальтах "Діла", "Буковини" та інших періодичних видань. Після закінчення Львівського університету (1895) - знову Бережани, гімназія, де Богдан Лепкий викладає українську та німецьку мови та літератури. Низка віршів, оповідань ("Стріча", "Для брата", "В світ за очі", "Дивак"), перекладів, належить до бережанського періоду життя. Експериментував і в жанрі драматургії, написавши п'єсу "За хлібом" яку поставив театр "Руська бесіда".

Коли на початку 1899 р. у Ягеллонському університеті (Краків) відкрили лекторат української мови та літератури, письменник переїздить сюди з молодою дружиною Олесею (його запрошено як викладача). Лепкий активно поринає у громадське й культурне життя Кракова. У середовищі учасників львівської літературної групи "Молода муза", до якої Б. Лепкий теж належав, його називали професором. Одна за одною виходять збірки оповідань "З села" (1898), "Щаслива година" (1901), "В глухім куті" (1903), "По дорозі життя" (1905), "Кидаю слова" (1911), збірки віршів "Стрічки" (1901), "Листки падуть", "Осінь" (1902), "На чужині" (1904), "Для ідеї" (1911), "З-над моря" (1913), літературознавчі дослідження "Василь Стефаник" (1903), "Начерк історії української літератури" (1904), "Маркіян Шашкевич" (1910), "Про життя великого поета Тараса Шевченка..." (1911), переклади польською мовою "Слова о полку Ігоревім" (1905, його високо оцінив І. Франко) та книжечка оповідань М Коцюбинського "В путах шайтана" (1906).

   Твори Б. Лепкого починають перекладати польською, російською, чеською, німецькою, угорською та сербською мовами.

Восени 1915 р. Лепкого мобілізують. Але на фронт не потрапив, а одержав призначення для культурно-освітньої роботи серед військовополонених. Події війни знайшли відображення в багатьох поетичних і прозових творах Б. Лепкого. Передусім це поема "Буря", з якої, на жаль, збереглися тільки фрагменти, цикли "Іпіегтегго", оповідання і нариси "Вечір", "Дзвони", "Душа", "Свої" та інші. У 1925 р. повертається до Кракова, де стає професором Ягеллонського університету. Після окупації Польщі нацистською Німеччиною становище письменника стає особливо складним, він втрачає посаду викладача Краківського університету, матеріально бідує.

     Помер Богдан Лепкий 21 липня 1941 р., похований у Кракові на Раковецькому цвинтарі.

Літературна полиця:

Лепкий Б. Вибрані твори [Текст]: прозові твори в 3-х томах. Т.1 [Мотря. Сотниківна] / Б. Лепкий. - Тернопіль: Збруч, 2оо5. - 350 с.

Книгу знаного українського письменника Богдана Лепкого (1872— 1941) склали два його твори, об'єднані спільними темами державницької діяльності гетьманів, боротьби козацтва за волю українського народу.

«Мотря» започатковує цикл повістей «Мазепа», про що детальніше йдеться в передмові (видавництво планує випустити ці повісті протягом найближчого часу). У центрі твору — кохання дочки генерального судці Кочубея і гетьмана Івана Мазепи. Дія відбувається на тлі важливих історичних подій.

«Сотниківна» розповідає про дещо раніший період в історії України — час, коли гетьманом був Іван Виговський; зокрема, про битву козацького війська під його орудою з московськими полками 1659 року біля Конотопа.

Обидва твори подані за першодруками ( відповідно 1926 і 1927 рр.); тексти опубліковані (на основі видань «Мотря» («Каменяр», 1991, редактор Д. Сапіга) і «Вибрані твори» Б. Лепкого, т. 2 («Наукова думка», 1997, упорядник Ф. Погребенник, редактори В.Коваленко і В.Береговий) за сучасним правописом із збереженням лексичних, морфологічних та стилістичних особливостей мови автора.

Лепкий Б. Вибране [Текст]: оповідання, спогади / Б. Лепкий; передмова М. М. Ільницького. -Львів: Світ, 1990.—184 с.

У книгу увійшли довго і несправедливо замовчувані твори письменника (оповідання, спогади), які сьогодні відновляють справжню картину літературного процесу минулих десятиліть.

Лепкий, Б. С. Твори [Текст]: поезія, оповідання і нариси, історичні повісті. В 2 т. Т. 1  /  Б. С. Лепкий; упоряд., авт. передм. та приміт. М. М. Ільницького. - 862 с: портр.

Богдан Лепкий (1872—1941) - талановитий поет, прозаїк, перекладач, критик та історик літератури, видавець, педагог — професор Ягеллонського університету. Всюди відома пісня «Чуєш, брате мій...» написана на його слова.

На початку творчого шляху належав до групи «Молода Муза»; він — автор реалістичних оповідань, цікавих історичних повістей, трилогії про Мазепу.

До першого тому ввійшли найповніша добірка поезій, оповідання, історичні повісті.

Електронні джерела:

Богдан Лепкий. Біографія. Твори [Електронний ресурс] – Режим доступу http://www.ukrlit.net/author/lepkiy.html. – Назва з екрану

Вірші Богдана Лепкого [Електронний ресурс] – Режим доступу https://onlyart.org.ua/ukrainian-poets/virshi-bogdana-lepkogo/. – Назва з екрану

Богдан Лепкий. Видатна постать української літератури [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/3824/ . – Назва з екрану

Купчик Л. Богдан Лепкий – велет українського інтелекту та патріотизму [Електронний ресурс] : Український погляд: сайт / Лідія Купчик. – Режим доступу: http://ukrpohliad.org/blogs/bogdan-lepky-j-velet-ukrayins-kogo-intelektu-ta-patrioty-zmu-2.html . - Назва з екрану

Богдан Лепкий. Сторінки з життя (Біографія) [Електронний ресурс] : Youtube.. – Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=WYkPWnoFPvY. - Назва з екрану

Образотворча спадщина Богдана Лепкого [Електронний ресурс]/Культура тернопільщини. – Режим доступу:  http://info.library.te.ua/2017/01/blog-post.html. - Назва з екрану

Підготувала: Л.М. Даниленко, пр.. бібліотекар Доманівської центральної районної бібліотеки

• < Попередня
• Наступна >