Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Випадкове зображення

db14 015.jpg

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
82
87
333
1753
323845
192.168.0.146

Зараз на сайті

На сайті 19 гостей та немає учасників

Соціальні мережі

Share

Памяті закатованих...

Народ пам’ятає. Історія розповідає.

Політичні репресії 1937-1938 років…

21 травня – День пам’яті жертв політичних репресій

 День пам’яті і скорботи про тих, хто загинув або постраждав в Україні внаслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі наприкінці 90-х років і носив назву «День пам’яті жертв голодомору», відображаючи в своєму формулюванні один з найтяжчих злочинів безжальної більшовицької влади проти людства і, зокрема, народу нашої країни. Спочатку ця пам’ятна дата відзначалась в четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26 листопада 1998 року). Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року, вона була перейменована і стала носити назву «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій».

Надалі, згідно Указу Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. Відтак, День пам’яті жертв голодоморів, як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а День пам’яті жертв політичних репресій - щорічно у третю неділю травня.

Цього року, відповідно до Указу Президента України № 75/2017 від 23 березня 2017 року «Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами Великого терору - масових політичних репресій 1937-1938 років», дата відзначення цього пам’ятного дня припадає на 21 травня.

Кривавою плямою позначені ті трагічні сторінки історії українського народу, що розповідають про перенесені ним репресії.

Політичний терор більшовики розпочали з моменту захоплення ними влади. Його метою було масове винищення людей за ознаками їх належності до владних структур поваленого експлуататорського ладу чи реакційних суспільних станів. Під жорна репресій потрапили представники органів влади, внутрішніх справ, інтелігенції, військовослужбовці, керівники підприємств, установ та організацій, селяни різних прошарків – всі, у кому сталінський режим вбачав загрозу своєму існуванню.

Точну кількість жертв страшного тоталітарного режиму і до сьогодні визначити неможливо. Проте, за даними розсекречених архівів та численних документів, рахунок йде на мільйони… Мільйони понівечених та загублених життів.

З особливою нещадністю тоталітарна система нищила і нівечила духовну еліту нації: 

академіка Агатангела Кримського, 

поетів Миколи Вороного та його сина Марка, 

неокласиків Миколи Зерова,  Михайла Драй-Хмари, Павла Филиповича, 

арешт органами ДПУ Максима Рильського, 

10 років табірних поневірянь Остапа Вишні, 

Бориса Антоненка-Давидовича, Зінаїди Тулуб,

переслідування Олександра Довженка, Володимира Сосюри, Юрія Яновського.

І це далеко не весь перелік трагічних доль української  інтелігенції.З особливою нещадністю тоталітарна система нищила і нівечила духовну еліту нації: 

академіка Агатангела Кримського, 

поетів Миколи Вороного та його сина Марка, 

неокласиків Миколи Зерова,  Михайла Драй-Хмари, Павла Филиповича, 

арешт органами ДПУ Максима Рильського, 

10 років табірних поневірянь Остапа Вишні, 

Бориса Антоненка-Давидовича, Зінаїди Тулуб,

переслідування Олександра Довженка, Володимира Сосюри, Юрія Яновського.

І це далеко не весь перелік трагічних доль української  інтелігенції.

 

Тож ревно помолімося за всіх,

Кого сувора доля не пригорне,

Хто не зазна ні радості, ні втіх,

За всіх, кого нещадно чавлять жорна,

Кому завмер у горлі криком сміх,

Чиї неясні дні, як ночі, чорні.

Ти, Боже, їх у темряві не кинь,

Благослови їм шлях серед пустинь.

                                                                                  Ю. Клен

 

У бібліотеках ЦБС підготовлено книжкові виставки, перегляди літератури «Знаємо і пам’ятаємо», «Є пам'ять, якій не буде кінця», «Народ пам’ятає репресії і нищення народу», «Репресоване «Відродження», «Біль наших сердець»,  цикл тематичних полиць та бесід «Приречені на  голгофу», «Біль і трагедія українського народу: політичні репресії 30-40-х рр. ХХ ст..» , інформаційні години «Реабілітовані історією», «Масові політичні репресії 1937-1938 років», «Вони стали жертвами політичних репресій»  та ін.

У читальному залі центральної районної бібліотеки  підготовлено виставку-реквієм «Прости нас памяте, прости: пам’яті закатованих…», проведено бесіди-хвилини пам’яті «Народ пам’ятає. Історія розповідає. Політичні репресії 1937-38 рр.», перегляд відео «Реабілітовані історією». На абонементі оформлена тематична вітрина «Українське розстріляне відродження: українські письменники – жертви політичних репресій»

Наше спільне усвідомлення масштабів трагедії має стати запорукою торжества політики гуманізму, взаєморозуміння і миру. Наш обов’язок – пам’ятати, передавати нащадкам правду про минуле.

 

Директор ЦБС А.І. Друзь

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Раз на рік - 33.4%
Раз на місяц - 17.1%
Раз на тиждень - 18.1%
Кожен день - 15.8%
Жодного разу - 15.6%

Total votes: 404



Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com