Люди і долі_Яценко Л.І.

• 
• 

Деталі

Категорія: Новини

Опубліковано Понеділок, 06 березня 2017, 10:03

Автор Super User

Хіти: 1108

Пусть музыка играет,

пусть смех не умолкает

и будет настроение,

здоровья Вам отменного.

Пусть солнце ярче светит,

пусть в жизни  будет лето,

и вы всегда цветете,

улыбки роздаете.

***

Буран жизни пускай вас не сломит,

Пусть продлится ваш жизненный путь,

и пусть сердце ваше согреет, жизнь,

которую счастьем зовут…

                         Л. Яценко

  Із циклу «Моя Доманівщина»

Люди і долі… Яценко Людмила Іванівна

 Частим гостем у Доманівській центральній районній бібліотеці є жителька Доманівки Яценко Людмила Іванівна. Вже давно її доля занесла до нашого селища. Багато хто її знає. І славиться вона по людях своїм рукоділлям і своїми віршами, завжди є у неї до всього присвята. Людмила Іванівна ніколи не сидить без діла, її руки завжди творять дива і красу. Звичайний в’язаний одяг, інші речі, які потрапляють до її рук, вона майстерно використовує, дає йому нове життя, творить дива і  з’являються  нові роботи, які чарують око і радують серце. І у неї завжди є подарунки для своїх онучок, яких щиро любить і сумує за ними, адже бачитись доводиться рідко. І її речі у неї довго не залежуються: «… покажіть, принесіть на виставку, … а вже немає, відіслала онучці. Нащо вони мені, а їм потрібно…» - таке  дуже часто можна почути від неї. Здається, що Бог справді наділив її талантом, вмінням, адже за що не візьметься, все виходить: вишивати, в'язати, творити… Часто  її уста говорять віршами, на все у неї є рими. Ї є у неї зошит-подарунок, у який вона записує свої вірші, адже трохи вже розгубила. У своїх віршах вона часто просить у Всевишнього віри, правди щастя і долі своєму сину та онукам і всім людям

Напередодні свята 8 Березня в нашій бібліотеці діє персональна виставка Людмили Іванівни, вона принесла свої нові вироби, поділилася вона і своїми віршами. З її дозволу ми хочемо познайомити з ними і вас.

 Підготувала: Даниленко Л.М., пр. бібліотекар Доманівської ЦБ

 ***

           Матусі

З далеких доріг, до рідної хати,

лечу до дитинства

на білих крилятах.

Зустріну калину, зустріну тополю

і білу ромашку, волошку у полі.

Село моє рідне, дитинство і юність,

пісні колискові, колиско моя.

Рівнесенька стежка до батьківської хати

заросла кучерявим споришем.

Назустріч мені, простягши ніжні руки

іде моя гарна, з сивиною у волоссі

Матуся,

Обійму тебе мамо

за те, що ти є

за руки ласкаві

за щастя моє

за те, що ти долю щасливу дала

за те, що в житті моїм єсть і була.

Завжди була щира

дарила добро, щоб в серці моїм

як жаринки цвіло.

Жаринка ця птахом ласкавим летіла

і де б не літала, до тебе верта.

Усе що найкраще у світі цім є.

Це серце ласкаве, матусю твоє.

Ой мамо матусю

живи многа літ,

Завжди пам’ятатиму руки твої:

малу колисала, а хвору вкривала

в садочок збирала, до школи вела.

Коли хто обідив, ти сльози втирала.

коли упаду, синці цілувала.

Голівку погладиш і болі нема.

Матусині руки, ласкаві і ніжні

кращого лікаря в світі нема.

Рукам материнським з поклоном

подяка, сердечна подяка і вічна хвала.

 ***

     Онучці

Золотаве сонечко

найдорожче в світі

Серед моря квіточок

тебе не згубити.

Наче ще недавно

ще  була мала,

А тепер  дорослая

і так розцвіла…

Мила моя ластівко,

так Бога молю

щоб  дав тобі щастячко,

краснее як весну,

Хай тобі лебідонько

сняться уві сні

ясен місяць з зорями

і квіти в росі.

Хай же не обідить тебе

ніхто і ніколи,

бо поранить серденько,

вразливе до болю.

І прошу я Господи

Ти ж не допусти,

хай не ранять серденько

цій моїй красі.

Ясніше у небі немає зорі,

кращої квітки нема на землі.

миліше у небі голубки нема,

ти наймиліша, онучко моя.

Моя кровиночко ріднесенька,

щоб тільки я змогла,

я б з неба всі зірки зібрала б

Тобі на щастя їх дала.

поможи ж Ти Господи,

цій моїй красі

цій моїй лебідочці

цій моїй кровиночці все життя цвісти.

 ***

             Іночці, Оксаночці і Лєночці

Всім трьом пошли їм Господи

радість і любов.

Пошли Боже щастя їм,

довгої весни.

А ти весно-молодість їх не підведи!

 ***

Хай буде всього доволі тобі

Здоров’я міцного, щастя і долі.

Теплого хліба, мирного неба.

Хай в тебе буде все, що тобі треба

Рідна хатина, верба і калина

Доня чи син, в них маленька дитина,

Мама і тато, роса на траві,

Соловейко у небі, сонячний день

І нехай люблять тебе,

Бо це тобі треба.

                                Л.  Яценко

• < Попередня
• Наступна >