Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Випадкове зображення

5_.jpg

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
18
98
207
1939
183285
192.168.0.146

Зараз на сайті

На сайті 20 гостей та немає учасників

Соціальні мережі

Share

Огляд історичних подій липня

І циклу «ОГЛЯД ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ»

КРИВАВІ ПОДІЇ В ІСТОРІЇ.

ВОЛИНСЬКА ТРАГЕДІЯ 1943 РОКУ

 

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА

1943 року на землях довоєнного Волинського воєводства Польщі розгорілася кривава міжетнічна драма, названа згодом Волинською трагедією в Україні, натомість у Польщі – Волинською різнею. Тепер це терени Рівненської, Волинської та півночі Тернопільської області, населеної православними. Істориками систематизовано усі факти про Волинську трагедію і викладено більшість точок зору.

Волинська трагедія (пол. Rzeź wołyńska, «Волинська різанина») — обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Частина польсько-українського протистояння у Другій світовій війні, або за В. В'ятровичем «Другої польсько-української війни». У ширшому сенсі, складова багатовікового українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях — Волині, Галичині, Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині.

Метою дій українських націоналістів на Волині було, насамперед, бажання перешкодити майбутнім претензіям Польського уряду на ці землі (так, як це сталося після завершення Першої світової війни). Крім того, нелояльне до УПА населення було потенційною опорою для Німеччини та СРСР. На початок літа 1943 року сили УПА на Волині становили, за різними даними, від 3 до 5 тисяч бійців, а наприкінці року досягли 8—12 тисяч. За даними документального обліку командира УПА «Клима Савура» (Дмитра Клячківського), на січень-лютий 1944 року УПА налічувала 6920 осіб. Натомість польські партизанські відділи в регіоні нараховували лише 1300 вояків, ще близько 3600 озброєних осіб діяли в базах самооборони. Польська шуц-поліція на службі у нацистів, що брала участь у «пацифікаціях» українських сіл, становила приблизно 2000 осіб, 202-й батальйон польської «гранатової» поліції, який прибув із Генерального губернаторства, налічував — 360 осіб.

У традиційній польській історіографії тенденційно сприймається як етнічна чистка винятково польського населення; в українській — як «дія у відповідь» на звірства поляків щодо українських цивільних. Ця тема значно більше досліджена з боку польських істориків, які займаються цією проблемою від часу закінчення Другої світової війни Для праць польських істориків характерна тенденція перебільшувати польські жертви за рахунок применшення українських жертв, зараховувати загиблих українців від рук поляків, як поляків, що загинули від рук українців та включати до числа польських жертв інших людей частково навіть не польської національності, які загинули за зовсім інших обставин і які не мали стосунку до Волинської різанини. Українські історики переважно почали досліджувати цю тему після проголошення Україною незалежності.

Для більш повної інформації зверніться до електронних джерел:

Волинська трагедія 1943 року[Електронний ресурс]: Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. - Режим доступу:  https://uk.wikipedia.org/wiki/Волинська_трагедія . – Назва з екрану

Волинська трагедія 1943 року [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/tags/tag_Волинська+трагедія/  . – Назва з екрану

Волинська трагедія 1943 року: дві правди  [Електронний ресурс]/В Сергійчук. - Режим доступу:  http://www.novadoba.org.ua/sites/default/files/files/razom_na_odniy_zemli/3.3.pdf . – Назва з екрану

Волинська трагедія: що сталося 70 років тому, і чого хоче польська сторона [Електронний ресурс]/Роман Кабачій. - Режим доступу: http://texty.org.ua/pg/article/movchun/read/47138/Volynska_tragedija_shho_stalosa_70_rokiv_tomu . – Назва з екрану

2013: Телевізійна "Істправда" про Волинську трагедію [Електронний ресурс]: Пам’ятаймо Волинь: Відео. - Режим доступу:  http://www.istpravda.com.ua/videos/2014/07/16/143740/ . – Назва з екрану

Геноцид українців поляками у фотографіях [Електронний ресурс] /Львівський форум - Режим доступу: http://forum.lvivport.com/threads/genocid-ukrajinciv-poljakami-u-fotografijax.91001/ . – Назва з екрану: 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині? [Електронний ресурс]: Пам’ятаймо Волинь /В.Вятович.- Режим доступу:  http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/06/14/126099/. – Назва з екрану

Яблонський Валентин. Волинська трагедія 1943 року [Електронний ресурс]/ В. Яблонський. - Режим доступу:   http://www.anvsu.org.ua/index.files/Articles/Jablonskiy5.htm. – Назва з екрану

МАТЕРІАЛИ  для використання у виступах та публікаціях у темі Волинської трагедії[Електронний ресурс]/ Костянтинівська міська публічна бібліотека. - Режим доступу:   http://konstlib.net/node/12885 . - Назва з екрану

Читайте книгу:

 Дмитрук Володимир. Вони боролися за волю України. -  Луцьк: ВАТ "Волинська обласна друкарня", 2007. – 1072 с.

ч.1 - Нарис історії Сірожупанної дивізії. 

ч.2 - Нарис історії боротьби проти тоталітарного режиму на Україні в 1921-1939рр. 

ч.3 - Участь ОУН-УПА у нац.-визв. боротьбі укр.народу в 1941-1956рр.за матеріалами Волині та Полісся.

 У книзі на глибокому аналізі історичних подій,на численних архівних документах та спогадах учасників національно-визвольної боротьби українського народу автор відтворює захоплюючу і трагічну сторінку історії боротьбиукраїнського народу за незалежність нашої Батьківщини в 1917-1959 рр.

Для спеціалістів у галузі історії,викладачів,студентів та широкого загалу читачів.

 http://www.ex.ua/5677049

В читальному залі Доманівської центральної районної бібліотеки підготовлено тематичний перегляд літератури «Волинська трагедія 1943 року», приурочена цій історичній події. В комп’ютерній залі бібліотеки можна передивитись відео перегляди за темою.

 

 

«Про що мовчать київські доти».

11 липня 1941 року розпочалася героїчна оборона Києва від німецько-фашистських загарбників

Історична довідка

75 років тому, 11 липня 1941 року почалася героїчна оборона Києва, що тривала 71 день до 19 вересня 1941 року.

Столиця України з самого початку війни стала прифронтовим містом. Вже на світанку 22 червня вона зазнала нападу фашистських бомбардувальників, та всупереч планам гітлерівського командування, місто-герой на Дніпрі відбивало атаки ворога більше 70 днів.

З 23 по 29 червня в районі Луцьк-Броди-Рівне тривала найбільша танкова битва початкового періоду війни, в якій взяли участь близько 2 тис. танків. У ході цієї битви радянські війська затримали просування противника до Києва на тиждень, але спинити його не змогли.

Гітлерівцям вдалося прорвати оборону радянських військ на рубежі кордону в районі Новоград-Волинського. 9 липня вони захопили Житомир, а 11 липня підішли до річки Ірпінь, за 15 км. на захід від Києва, створивши безпосередню загрозу столиці України.

Перед військами Південно-Західного фронту було поставлено завдання спинити наступ німецьких військ, які проривалися під Київ. З цією метою 10 липня 5-а армія під командуванням генерала Потапова почала контрнаступ з району Коростеня на південний захід і південь – на Новоград-Волинський і Житомир, а 6-а армія під командуванням генерала Музиченка ще 9 липня завдала контрудару з півдня на північ – на Бердичів і Житомир. Тривалі, кровопролитні бої провалили спробу німців одразу захопити Київ.

Щоб захистити столицю своєї Батьківщини, 200 тис. киян влилося до лав Червоної Армії, 90 тис. – у народне ополчення і винищувальні батальйони. На заводах і фабриках вироблялася бойова техніка, боєприпаси, ремонтувалася зброя. Загони народного ополчення і винищувальні батальйони брали активну участь у боях. У тилу ворога на Київщині розгорнули боротьбу 20 партизанських загонів.

У місті було створено 13 винищувальних батальйонів і 19 загонів народного ополчення загальною кількістю 32 805 чоловік. Разом з воїнами Південно-Західного фронту вони в першій половині серпня 1941 р. зуміли зупинити ворожий наступ на Київ.

Стійкість і героїзм киян змусили гітлерівське командування відмовитись від плану швидкого захоплення міста. Втративши 100 тис. солдат і офіцерів, німецька армія призупинила наступ.

Наприкінці липня – на початку серпня бої на Південно-Західному фронті відновилися з небаченим напруженням.

Оборона Києва сковувала дії противника на центральній дільниці радянсько-німецького фронту, Південно-Західний фронт загрожував правому флангу групі армій «Центр», що рвались до Москви. У цих умовах німецько-фашистське командування нанесло удар по флангу Південно-Західного фронту, глибоко обійшовши його війська з тилу і , поступово захоплюючи один за другим українські міста, 10 вересня розпочали форсування Дніпра.

У ніч на 15 вересня німецькі війська в районі Лохвиці з’єдналися, замкнувши кільце оточення. В оточення в районі Києва потрапили 5-а, 37-а, 26-а, частина 21-ї та 38-ї армій і окремі частини фронтового підпорядкування, штаб і Військова рада Південно-Західного фронту. Тільки 17 вересня Ставка дозволила залишити Київ. 19 вересня, після відходу радянських військ, гітлерівці зайняли Київ.

У результаті Київської оборонної операції загинули командуючий Південно-Західним фронтом генерал-полковник Кирпонос, член Військової ради секретар ЦК КП(б)У Бурмистенко, начальник штабу фронту генерал Тупиков та багато інших командирів і політпрацівників. Південно-Західний фронт втратив від 500 до 665 тис. чол., більшість з яких потрапила у полон.

Про 71-денну оборону Києва в підручниках з історії Великої Вітчизняної війни згадок мало.

Катастрофа Південно-Західного фронту стала наслідком некомпетентного керівництва Сталіна і повністю підпорядкованій йому ставки Головнокомандування. Хоча оборона Києва закінчилася трагічно, вона мала велике політичне і віськово-стратегічне значення. Радянські війська більше ніж на два місяці затримали просування гітлерівців на схід, на Лівобережну Україну і Донбас, що дало можливість евакуювати в тил багато людей, підприємств, цінного майна і виграти час для мобілізації сил. Героїчна оборона Києва значною мірою сприяла зриву планів керівництва фашистської Німеччини на швидке захоплення Москви і «блискавичне» завершення війни. 

Література:

Героїчний Київ : документальні  розповіді / упоряд. В. І. Денисенко. – Київ : Україна, 2003. – 335 с. : іл., 16 л.

Гуменна Д. Хрещатий Яр (Київ 1941-1943 рр.): роман-хроніка / Д. Гуменна. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2001. –  408 с. : іл.

Гуреїв О. І. Комендантська година : повість про київських підпільників / О. І. Гуреїв. – Київ : Вид-во політичної літ. України, 1979. – 359 с. : фот.

Київ у Великій Вітчизняній війні / Н. В. Берник. – Київ : Всесвіт, 2013. – 800 с. : іл., фот.

 

Книга скорботи України – місто-герой Київ / ред. І. О. Герасимов. – Київ : Книга Пам’яті України, 2003. – 728 с. : іл.

Кузін О. В. У небі й на землі... : авіація в боях за Київ у минулій війні / О. В. Кузін, Б. Д. Списаренко. – Київ : Молодь, 1998. – 224 с. : 6 вкл. л.

Малаков Д. В. Київ. 1939-1945 : фотоальбом / Д. В. Малаков. – Київ : Кий, 2005. – 464 с. : фото.

Електронні джерела:

Битва за Київ [Електронний ресурс] / Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу:  https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2_(1941) . – Назва з екрану

Визволення Києва і битва за Дніпро. Як це було. ФОТО [Електронний ресурс] / Павло Солодько. Українська правда. Історична правда . – Режим доступу:  http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/11/6/139185/ . – Назва з екрану

Героїчна оборона Києва [Електронний ресурс] / Історія міст і сіл Української РСР . – Режим доступу: http://ukrssr.com.ua/kiyiv/geroyichna-oborona-kiyeva . – Назва з екрану

Героїчна оборона Києва [Електронний ресурс] / Національна історична бібліотека України / Книжкова виставка. Список літератури . – Режим доступу: http://www.nibu.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1466 . – Назва з екрану

Героїчна оборона Києва 1941 року[Електронний ресурс] / О. Шарін . – Режим доступу: http://dspace.mnau.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/702/1/%D0%A8%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%20%D0%9E%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0.pdf . – Назва з екрану

Київ у Великій Вітчизняній війні (1941–1945 рр.). Історичні джерела [Електронний ресурс]  / В.Ю. Король Історія України. Навчальні матеріали онлайн. -Режим доступу:http://www.history.org.ua/LiberUA/Book/Istor.Kieva_3/4.pdf . – Назва з екрану

Оборона Києва.1941 рік. Презентація з історії України[Електронний ресурс]  . – Режим доступу: http://svitppt.com.ua/istoriya-ukraini/oborona-kieva-rik.html . - Назва з екрану

Оборона Києва.1941 рік. YouTubе[Електронний ресурс]  . – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=9XahfgUV-hs . - Назва з екрану

Україна в роки німецько-радянської війни (1941-1945) [Електронний ресурс]  / В.Ю. Король Історія України. Навчальні матеріали онлайн. -Режим доступу:http://pidruchniki.com/1494080756905/istoriya/ukrayina_roki_nimetsko-radyanskoyi_viyni_1941-1945. – Назва з екрану

В читальному залі Доманівської центральної районної бібліотеки підготовлено тематичний перегляд літератури «Героїчна оборона Києва», приурочена  75-річчю цієї історичної події. В комп’ютерній залі бібліотеки можна передивитись відео перегляди за темою.

підготувала: Л.Даниленко

 

 

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Раз на рік - 33.4%
Раз на місяц - 17.1%
Раз на тиждень - 18.1%
Кожен день - 15.8%
Жодного разу - 15.6%

Total votes: 404

Відео про бібліотеку




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com