Історія Мостівської бібліотеки-філії

Деталі

Категорія: Мостівська

Опубліковано Середа, 27 лютого 2013, 14:17

Автор Super User

Хіти: 1756

Мостівська бібліотека-філія

 Більшість мостівчан у кінці XVIII століття були неписьменні. Дбаючи про духовне життя селян, поміщик Володимир Ерделі на власні кошти в 1812 році побудував сільську церкву. А до цього селяни реалізували свої релігійні потреби в пристосованому молитовному домі, який проводив освітню роботу, яка дуже пожвавилася з відкриттям церкви. Вчителями були дяки, а для навчання грамоті використовувалися церковні книги: Апостол, Часослов і Псалтир.

Коли в 1850 році Мостове стало волосним містечком, умови для навчання грамоті стали кращими. У волосних установах працювали освічені люди, і таке середовище стимулювало бажання навчитися читати й писати, а розвиток суспільних і господарських відносин вже вимагав від села грамотних людей.

Сім'я Ерделі володіла безцінною бібліотекою, яка налічувала біля 40 тисяч одиниць зберігання і містила багато по-справжньому раритетних видань і рукописів. Серед них такі, як рукописні житія святих XII століття, рукописи Петра І та Катерини II, невидані записки О.С. Пушкіна. Післяреволюційна доля бібліотеки та інших історичних цінностей трагічна - чимало з них були знищені в роки революції та громадянської війни. Лише три книги з екслібрисом (книжним знаком) Ерделі вдалося розшукати в Одеській державній бібліотеці ім. Горького.

У 1876 році в Мостовому відкрилася земська школа. В ній зберігалися підручники і книжки для читання, і кількість їх постійно поповнювалася. Так зароджувалися засади сільської бібліотеки, яка мала зіграти важливу роль в подоланні неписьменності дорослого населення. На початку 20-х років XX століття в селі відкрили бібліотеку, яка обслуговувала сільськогосподарську та загальноосвітню школу. Для цього відділ народної освіти виділив бібліотеці 385 книг, деякі книжки залишилися від панської бібліотеки, виписали газети та журнали. Попит на книги зростав у осінньо-зимові місяці, коли зменшувався обсяг сільськогосподарських робіт. У 1925-26 рр. бібліотека обслуговувала 212 читачів, видала 439 книг, 171 газету, 5 журналів.

1936 року Мостове стало районним центром. З'явилися нові радянські установи, яким були потрібні відповідні приміщення. Тому бібліотеку облаштували в приміщенні біля церкви, а церкву перебудували в кінотеатр і клуб. Свою бібліотеку мала й сільська школа.

Мешканців Мостового обслуговувала районна бібліотека, яка з січня 1936 року почала працювати при Мостівському Будинку культури. В бібліотеці був добре обладнаний, на той час, читальний зал, де щовечора проводилася культурно-масова робота з читачами: голосні читання, бесіди, лекції, ігри. Бібліотека мала вже достатньо великий вибір літератури на українській та російській мовах - всього 2,5 тис. екземпляр, вона обслуговувала 380 читачів. Для обслуговування малих сіл району були створені 18 бібліотечних пересувок, про що писала газета "Колгоспна правда" 30 січня 1936 р.

З 1940 року бібліотекаркою працювала Тимофієнко Поліна Іванівна (1918-1991 рр.)

Під час румунської окупації книжкові фонди бібліотек були знищені. Щоправда під час відступу радянських військ бібліотеки було наказано відкрити і книги  роздати населенню. Частково книги розібрали люди, і, що змогла приховала бібліотекарка Тимофієнко П.І. Відразу після звільнення села в адмінбудинку виділили окрему кімнату під бібліотеку. І частину фонду було повернуто для загального користування.

Через деякий час у центрі села відкрили окрему бібліотеку для дітей, де працювали Бідна В.С. і Бабуріна А.О.  Працівниками бібліотеки організовано ляльковий театр. Активними членами були: Сухоставський Борис, Лобанова Наталія, Грищенко Валентина, Габер Людмила, Чабанов Олег, Бурцева Валентина, Сухоставська Валентина, Чорна Валентина, Защіпайло Тамара.

 У другій половині 50-х бібліотека перейшла у приміщення державного банку, там  вона функціонує і сьогодні.

В післявоєнні роки в Мостівській сільській бібліотеці, крім Тимофієнко П.Л. працювали Орлова, Бідна B.C., Чалюк К.К., Бабуріна А.О. В шкільній бібліотеці – Колісніченко Н., Городецька О.В., Вітрук С.О. Всі вони шановані в селі люди.

В 60-х роках в практику роботи бібліотеки впроваджуються  різноманітні за змістом форми пропаганди книги: усні журнали, перегляди літератури, бібліографічні огляди. Так, запам’яталась читацька конференція по книзі А. Андреєва «Рассудите нас люди», проведена разом з школою та Будинком культури.

В другому півріччі 1970 року  в с. Мостовому відкрито Мостівську сільську бібліотеку №2 з мікрорайоном обслуговування – 762 чоловіка, працювала бібліотекарем Дяченко Світлана Іванівна. Світлана Іванівна виховувалася бабусею, яка вважала читання художньої літератури непотрібною розвагою, вона забороняла онучці читати такі книги. А онучка клала підручник поверх художнього твору і потайки читала, переживаючи життя його героїв. І все своє життя Дяченко С.І. пов’язала з книгами. Як тоді говорили «поширювала книгу в маси» і, звичайно ж, продовжувала сама багато читати.

Сільський бібліотекар, як і кожний селянин, залучався до сільськогосподарських робіт – просапка, збирання врожаю та ін. Під час перепочинку Світлана Іванівна завжди розповідала колгоспникам цікаві епізоди з прочитаних книг. Це, звичайно, викликало цікавість селян і вони приходили до бібліотеки. Бібліотекар організовувала обговорення прочитаних книг і знайомила з новими надходженнями. Часто її можна було зустріти з пакунком книг на фермі, тракторній бригаді. Люди поважають Світлану Іванівну за її сумлінну працю, якій вона віддала більше 40 років. В 2010 році Мостівську бібліотеку-філію №2 було об’єднано з бібліотекою №1.

В 1974 році в штат Мостівської бібліотеки №1 введено 2 бібліотекаря. Завідуючою бібліотеки працює Борисенко Катерина Костянтинівна, бібліотекарями Возняковська Світлана Георгіївна та Мельник Марія Іванівна.

Як давно відомо, на селі бібліотекар - людина громадський діяч. Бібліотекарі оформляли "Червоні куточки" на МТФ та інших громадських ділянках, брали участь у переписі населення, в комісії з проведення виборів, виконували багато інших різних громадських доручень. Бібліотекар Возняковська Світлана Георгіївна  організувала гурток «Умілі руки».

У 80-ті роки  Мостівська бібліотека удостоєна звання "Бібліотека відмінної роботи".

Бібліотечні установи села проводили спільну роботу по організації змістовного дозвілля сільського населення: організовували та проводили читацькі конференції, літературні вечори, дитячі ранки та ін. Для покращення обслуговування читачів безпосередньо  на виробництві відкривались пункти видачі книг. У цей час бібліотекою завідували Алієва О.М., Гаврильченко Л.М.

У 90-х роках  у бібліотеці працювали Матяж Н.Г., Піроженко О.В. Друга половина 90-х була найтяжчим періодом в житті сільської бібліотеки. Відсутність фінансування, надходжень нової літератури та періодики негативно вплинуло на стан та розвиток бібліотечної справи на селі. Але бібліотека продовжувала працювати, розраховуючи на власні сили та підтримку односельчан, сільської ради. З 2002 року бібліотека повертається у звичний розпорядок роботи, відроджується, шукає новітні форми роботи, по-новому завойовує авторитет серед жителів села, її громади.

З 2010 року в бібліотеці працює Швець Олена Арнольдівна.  На сьогоднішній день бібліотека у першу чергу прагне задовольнити будь-який інформаційний запит жителів села. Щорічно бібліотека обслуговує  600 користувачів, відає їм в рік більше 13 тисяч книг. До послуг читачів книжковий фонд з 12,4 тис. примірників, краєзнавчий матеріал з історії села, альбоми з екології.

В бібліотеці постійно працює клуб за інтересами «Надвечір’я», проводяться тематичні, літературні, музичні вечори, святкові ранки, посиденьки, читацькі конференції, різні дискусії, обговорення та диспути. Часто влаштовуються круглі столи, проводяться екскурсії по бібліотеці, постійно оновлюються книжкові виставки. А як часто влаштовуються тут конкурси, як серед дітей, так і серед дорослих, різні святкові ярмарки знають всі односельці. Немає жодного заходу в селі, в якому б не прийняла участь бібліотека. Надовго запам’ятались такі вечори, як «Погладжу сивину твою, бабусю»», «Навічно уславлені подвигом», «Краю мій, рідна сторона», «Лебедина пісня» та осінній ярмарок «Осінь щедра на врожай, на сільський ярмарок завітай».

Бібліотека співпрацює з сільською адміністрацією, сільським Будинком культури, освітніми закладами.

В бібліотеці діють різноманітні книжкові виставки, краєзнавчий та інформаційний кутки. У 2012 році бібліотека-філія стала однією з фіналісток третього раунду конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» в рамках Програми «Бібліоміст».

Незважаючи на всі негаразди сьогодення, сільська бібліотека працює, знаходить нові форми роботи, продовжує  виконувати свою просвітницьку місію, залишається джерелом знань, центром інформаційної та духовної культури для розбудови держави та суспільства.