Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Випадкове зображення

73498_n.jpg

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
26
76
26
1446
323538
192.168.0.146

Зараз на сайті

На сайті 10 гостей та немає учасників

Соціальні мережі

Share

Історія Маринівської бібліотеки-філії

 

Маринівська бібліотека-філія

Історія

У 1922 році в селі Маринівка був робітничо-селянський клуб, при якому в одній з кімнат діяла хата-читальня, яка була покликана вести в першу чергу пропагандистську діяльність, а по-друге - освітню, тобто допомогти в боротьбі за ліквідацію неписьменності  серед сільського населення; організація голосних  читань і бесід. Під стіною стояли лавки і столи, на яких були розкладені газети. Кімната була прохідною, в ній завжди товпилися люди. Всі книги розміщувалися на одній полиці єдиної  на той час шафи. Прізвища читачів записувалися в зошит, а потім уже книги видавалися на руки читачам.

В роки війни бібліотека була знищена.

В післявоєнні роки в Маринівці  було знову відкрито хату-читальню. Першими читачами були вчителі. В хаті-читальні у недільні дні читалися доповіді на наукові та політичні теми. Крім того, там же проводилися вшанування кращих колгоспників. Стіни хати-читальні прикрашали портрети вождів і різних письменників.

З 1950 року завідуючою Маринівською бібліотекою призначено Богачук Зінаїду Леонтіївну, яка пропрацювала більше 30 років. Вона згадує: «В 1950 роках  бібліотека знаходилась в маленькій сільській хатинці із зовсім маленькими вікнами. Там було тісно та завжди темно. Але незважаючи на це для жителів села це було вікно у відкритий світ, адже можна було користуватися книгою та періодикою. Література для дорослих була розміщена на саморобних стелажах, а дитяча - у великих дерев’яних ящиках. В приміщенні стояв завжди різкий запах друкарської фарби та цвілі, і здавалось, що навіть стіни ввібрали такий запах. Фінансувалася бібліотека від сільської ради».

Першою книгою в інвентарній книзі записано М.С. Лескова «Лівша». У числі перших бібліотечних книг - вибрані вірші Некрасова Н.А, твори А.П. Чехова, М. Горького, Й.Сталіна. Протягом 1950 року бібліотека отримала 950 примірників нових книг. Це були класики української та російської літератури. Та  найбільше було  сільськогосподарської літератури, так як в цьому ж році при радгоспі «Шляховий» було відкрито школу механізаторів (нині Маринівський професійно-аграрний ліцей)  і для навчання потрібна була література.

В 60-х роках бібліотеку відвідувало 700 читачів, книговидача становила 9,7 тис. примірників. Громадські активісти своїми власними силами допомагали бібліотеці чим могли. «Трибуна хлібороба» в 1964 році писала: «При допомозі бібліотечного активу було виготовлено книжкові та книжково-журнальні виставки та плакати. Найголовнішими темами були «Хімія-людині», «Наш курс-інтенсифікація», «Герой нашого часу - людина праці». Заходи що проводяться сільською бібліотекою, викликають жвавий інтерес читачів, сприяють їх комуністичному вихованню».

В  70-х роках бібліотека обслуговувала 1,0 тис. читачів, з них 380 - дітей, книговидача становила більше 16 тис. примірників. Кожен місяць приходили посилки з новими книгами централізованим шляхом, багато художньої літератури, технічної, дитячої. Бібліотечний фонд становив 8,7 тис. книг.

За період  роботи  Зінаїди Леонтіївни збільшилася кількість читачів, відвідуваність, збільшився фонд бібліотеки. Тому у 1974 році в Маринівську бібліотеку було введено посаду бібліотекаря і бібліотеку переведено в нове приміщення, де працювали абонемент, читальний зал та кімната юного читача. У бібліотекарів, Плохотнюк Надії Петрівни та Богачук Зінаїди Леонтіївни був  дуже великий фронт роботи, фантазії на цьому терені безмежні. Часто виїжджали до тваринницьких ферм, бригад, токів, возили книги, газети, журнали, випускали бюлетені, оформляли стенди для тваринників, механізаторів, випускали стінгазети, вітальні плакати. Працювали з 10.00 до 13.00 і з 16.00 до 20.00, і у вихідні дні - обов'язково, щоб читачі могли прийти у вільний для них від роботи час. На замовлення привозили літературу з районної бібліотеки.

Завжди проводили заходи в пам'ятні дні письменників, поетів, художників. Проводили усні читання, декламації віршів і прози, особливо серед дітей розігрувалися сценки прямо в бібліотеці по сюжету невеликих казок, оповідань, обговорювали з читачами прочитані книги. Запам’ятались селу молодіжні вечори «Чи є любов між людьми», «Краса людська» та обговорення книги Є. Кравченка «От колись було…» та ін.

В 1977 році прийняла бібліотеку Маргасюк (Голубенко) Тетяна Анатоліївна, яка і нині працює в бібліотеці.

А в 1986 році в селі побудували нове приміщення  сільської ради, де на першому поверсі розмістили бібліотеку.

Нині Маринівська сільська бібліотека - це інформаційний та  інтелектуальний центр села. Бібліотечний фонд нараховує 15 тисяч примірників.

Бібліотека взяла участь у конкурсі «Поповнення фондів сільських бібліотек та активізація їх культурно-просвітницької роботи з дітьми та молоддю», що започаткував міжнародний фонд «Відродження». Отримала літератури на 5 тис. грн.

Бібліотека намагається бути привабливою для різних категорій читачів і задовольняє запити і дітей, і молоді, і літніх людей. Бібліотеці доводиться надавати жителям щоденну допомогу у вирішенні життєвих, повсякденних проблем, організовувати дозвілля, в тому числі дитячий та сімейний, займатися просвітницькою діяльністю, вести роботу з соціально-незахищеними верствами населення. Завідуюча бібліотекою Тетяна Анатоліївна займається обслуговуванням інвалідів та людей похилого віку на дому, для цього в режимі роботи бібліотеки спеціально виділений день. В даний час бібліотека забезпечує життєво важливі для суспільства процеси: акумулює інформаційні ресурси і робить їх доступними, формує інформаційну культуру користувачів.

Маринівська сільська бібліотека серед інших виділяється активною позицією по просуванню читання, книг серед молоді. Вона є центром, де сільська молодь і діти проводять своє дозвілля, готуються до занять. Тут проходять свята, краєзнавчі години, посиденьки, вечори запитань і відповідей, інтелектуальні ігри, вікторини, конкурси, читацькі зустрічі. Багато років при бібліотеці працює клуб за інтересами для молоді «Пурпурові вітрила».

  У бібліотеці ведеться дослідницька робота. Бібліотекар разом з користувачами провели інформаційно-пошукові роботи «Село рідне моє, як тобі було як тобі є», де було зібрано цікавий та цінний матеріал з історії села Маринівки,  «Легенди рідного краю», «Ми пам’ятаємо», «Чорна хроніка голодоморів», «Моє село в фотографіях».

Бібліотека співпрацює з дитячим садом, школою, сільським будинком культури, адміністрацією села, Маринівським професійно-аграрним ліцеєм. Жителі села надають посильну допомогу бібліотеці: дарують книги, періодичні видання, допомагають проводити заходи.

Маринівська бібліотека та її читачі постійно беруть участь у всеукраїнських, обласних та районних конкурсах. Так в 2010 році користувач Маринівської бібліотеки Рибченко О. став переможцем обласного конкурсу «Алея героїв», присвяченого 65-й річниці Перемоги, нагороджений путівкою в «Артек».

У 2012 році бібліотека-філія стала однією з фіналісток третього раунду конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» в рамках Програми «Бібліоміст».

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Раз на рік - 33.4%
Раз на місяц - 17.1%
Раз на тиждень - 18.1%
Кожен день - 15.8%
Жодного разу - 15.6%

Total votes: 404



Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com