Історія Фрунзенської бібліотеки-філії

Деталі

Категорія: Фрунзенська

Опубліковано Понеділок, 04 березня 2013, 09:58

Автор Super User

Хіти: 1816

Фрунзенська бібліотека філія

Історія бібліотеки

Фрунзенська бібліотека відкрила свої двері для читачів в 1956 році, яка спочатку знаходилась в невеликій кімнаті контори колгоспу ім. Газети «Правда». Завідувала бібліотекою Чернега Лідія Кузьмівна і працювала майже 10 років. Фонд бібліотеки становив 3,0 тисячі примірників, обслуговувалось 70 читачів.

На початку 60-х років бібліотеку було переведено у невелику хатину за сільським клубом. І завідував нею Мироненко Микола Абрамович, який пропрацював до 1971 року.

З 70-х років бібліотека була профспілковою бібліотекою  радгоспу ім. Фрунзе, фонд якої поповнювався за  його кошти. В 1971 році до бібліотеки направили по спеціальності бібліотекаря Фещенко Ганну Леонтіївну, яка закінчила Київське  культосвітнє училище і працювала в Одеській області. 26 років творчої праці віддала Ганна Леонтіївна улюбленій справі. З початком централізації бібліотечної системи у 1979 році Фрунзенська бібліотека підпорядкована Доманівській ЦБС.

В 1982 році радгосп побудував нове приміщення біля сільської ради, в якому оселилася і бібліотека. Були закуплені нові стелажі, деякі меблі, стільці. Обслуговувала бібліотека 500 читачів, із них 130 – дітей. Книжковий фонд становив 8,2 тис. примірників, який задовольняв інтереси сільських жителів. Тут було зібрано і збережено ядро бібліотечного фонду: гарна довідкова література, суспільно-політична та сільськогосподарська. А вибору художньої літератури (української та світової класики, дитячої літератури) заздрило немало колег із сільських бібліотек району. Немало книг на  той час було подаровано радгоспом, жителями села, вчителями та учнями.

Бібліотека охоплювала масовими заходами працівників тваринницького комплексу, плодоовочевої бригади: проводила огляди, бесіди, усні журнали, конференції, а для учнів школи - конкурси, вікторини, народознавчі свята. 

Після виходу на пенсію у 1997 році бібліотекаря замінила Фещенко Людмила Анатоліївна, яка працювала деякий час.

Кінець 90-х – початок 2000-х рр. був нелегким періодом у житті сільських бібліотек. Не було фінансування, нових надходжень, періодичних видань. Але бібліотека працювала своїми силами, співпрацювала з сільською радою, загальноосвітньою школою, самодіяльним колективом.

У 2002 році прийняла бібліотеку Яківчук Майя Іванівна. Бібліотечний фонд налічував 9,5 тис. примірників.  На сьогодні це не лише книгозбірня, де зберігається велика кількість книжок. Це інформаційний, дозвіллєвий центр. В бібліотеці можна спокійно прочитати газети, журнали, знайти потрібну інформацію в довідкових виданнях: енциклопедіях, довідниках, скористатися інформацією з тематичних папок, замовити інформацію в електронному чи друкованому виді в центральній районній бібліотеці. Бібліотекар намагається створити повноцінні умови для навчання та виховання молоді, проводить роботу на допомогу  навчально-виховному процесу в школі, співпрацює з вчителями та вихователями. Приймає участь в підготовці та проведенні предметних тижнів. При бібліотеці діє клуб «Юні читайлики». Оформлені народознавчий та краєзнавчий кутки, інформаційну зону, куточок творчої фантазії «Рукодільниця». А для дорослих користувачів бібліотеки і всієї громади села - це місце збереження та шанування народних традицій краю. Разом із сільською радою, творчим колективом села бібліотекар проводить свято села, ярмарки, творчі виставки, такі як «У моєму селі – моя доля», «Славимо  Великдень»,   «Сорочка  біла,  вишита піснями» та ін.

В бібліотеці-філії оформлені книжкові виставки: «Мій край – моя історія жива», «Чарівний світ природи – окраса і гордість нашого краю», «Молодь на крутих поворотах долі», «Соборна та єдина моя Україна», «Кобзар великий, вся земля тебе шанує з гордістю сьогодні». Розкриті книжкові полички: «Від А до Я», «Дивосвіт рідної природи», «Спорт – кращий відпочинок», «Юним винахідникам», «Живі джерела рідної мови».

Не залишаються поза увагою пенсіонери, люди похилого віку та з обмеженими можливостями, які обслуговуються на дому, на замовлення. Бібліотекар співпрацює з соціальними працівниками на селі. Нестаціонарним обслуговуванням охоплені жителі села Олександродар.