Нові книги за державною програмою у 2019 році

Деталі

Категорія: Анонс

Опубліковано Четвер, 19 грудня 2019, 14:41

Автор Super User

Хіти: 738

Бібліотеки Доманівського району у 2019 році отримали 1, 5 тисячі примірників нових книг за державною програмою

Відзначення 2019 року в Миколаївській області Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів

Деталі

Категорія: Анонс

Опубліковано Середа, 10 квітня 2019, 21:47

Автор Super User

Хіти: 719

 ГЕТТО НА ДОМАНІВСЬКІЙ ЗЕМЛІ

Щороку 11 квітня увесь світ відзначає Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів. Саме 11 квітня 1945 року американські війська вторглися на територію найбільшого табору, який мав назву Бухенвальд. В’язні Бухенвальду підняли інтернаціональне повстання, результатом якого стало ліквідування табору. У цей день увесь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в концтаборах у період Другої світової війни.

16 серпня 1941 р. німецькі війська зайняли м. Миколаїв, а до кінця місяця захопили всю область. З перших днів окупації нацисти запровадили «новий порядок», одним з елементів якого стало винищення єврейського населення. З вересня 1941 р. територію між Дністром та Південним Бугом було передано в управління румунським окупаційним органам під назвою Трансністрія. За підрахунками, на території області функціонувало 11 ґетто та 8 таборів для цивільного населення. Особливістю Трансністрії була наявність так званих «транзитних ґетто» для євреїв, яких переводили в табори знищення. Найбільш великі пересильні ґетто, які знаходилися в селах Доманівка, Богданівка та Акмечетка Миколаївської області, водночас ставали і місцями знищення великої кількості єврейського населення.

В Доманівці в роки Другої світової війни існував концтабір для людей єврейської національності. У січні – лютому 1942 р. в Доманівському таборі було вбито 18 000 єврейських в’язнів. У Доманівці вбивали по 300-400 кожні 3-4 дні; таким чином, кровопролиття тривало два місяці. Отже, на думку окремих дослідників в концтаборах сіл Богданівка і Доманівка, а також населених пунктах району померло від голоду, було замордовано і розстріляно 75 400 чоловік. Останній зафіксований випадок знищення євреїв в Доманівському районі зафіксований в березні 1944 року, коли військове з’єднання СС перейшовши річку Буг знищило декілька десятків євреїв.

с. Доманівка, Доманівський р-н

Ґетто. 10 вересня 1941 – 15 лютого 1942 рр. Через ґетто пройшло до 120 тис. євреїв. Останніх завозили у ґетто партіями по 1,5-2 тис. осіб із м. Одеси, Одеської області та Молдавської РСР. Розміщувались вони на території с. Доманівка у будівлях кінотеатру, райспоживспілки, сараях, конюшнях, фермах колгоспу; утримувались без їжі та води. На добу помирало до 100 осіб, трупи не прибирались, внаслідок чого почались смертельні захворювання (тиф, дизентерія). З 19 грудня 1941 р. проводилися розстріли у південно-західній частині с. Доманівки, що тривали до 15 лютого 1942 р. Загалом було розстріляно та померло з голоду 18 тис. євреїв.

с. Богданівка, Доманівський р-н

Ґетто. Створене на початку листопада 1941 р. Утримувалось 54-55 тис. єврейського населення. Під румунським конвоєм було завезено окремими партіями по 1,5-5 тис. євреїв з Миколаївської, Кіровоградської, Вінницької, Одеської та інших областей протягом грудня 1941 – січня 1942 рр. Знесилених людей, що пройшли сотні кілометрів без їжі та води, румунська охорона вела до місця страти аж двадцять три дні. Багато євреїв загинуло в дорозі. В’язнів утримували у колгоспі «Богданівка» за 1,5 км на схід від села. Колони євреїв, серед яких жінки, діти, літні люди, розташовувалися просто неба, в напівзруйнованих свинарниках та сараях. У свинарнику на 200 голів свиней розміщувалось до 2 тис. осіб. Люди були позбавлені їжі, навіть води: для тамування спраги у зимову пору року змушені були користуватися снігом. Тих, хто намагався дістати капусту, буряк, воду поза табором, жорстоко били і розстрілювали на місці. Щодня від голоду та холоду у ґетто помирало 150-200 осіб. Німецькі та румунські охоронці вдавалися до оригінального способу пограбування ув’язнених, обмінюючи хліб на коштовності та інші цінні речі.

Формальним приводом до рішення румунського губернатора знищити всіх євреїв, які на той час знаходилися в Богданівці, став спалах тифу серед в’язнів. У зв’язку з цим з 21 грудня 1941 р. по 15 січня 1942 р. у ґетто була проведена каральна акція, яку гітлерівці назвали «Подарунок Сталіну». До неї була залучена вся поліція області Голта. Найбільш інтенсивні страти відбулися 21-29 грудня 1941 р. Спочатку знищували в’язнів з кожного бараку по черзі, яких відводили до напіврозваленої будівлі, відбирали цінності та одяг і вбивали, а трупи спалювали. Першими вбивали хворих та інвалідів, які не могли самі рухатися і вийти за межі табору до лісу, де готувалася страта. Їх загнали в конюшні, дах і ворота яких були попередньо обкладені сіном, та облили нафтою. Тим часом решту роздягнених догола в’язнів групами у 15–20 осіб гнали, підштовхуючи ударами прикладів і металевих палиць, на край урвища – обличчям до яру. Після цього солдати карального загону почали розстрілювати в’язнів груповими пострілами. Вбиті, а частіше тільки поранені, жертви падали на дно яру, де вже палахкотіло величезне вогнище із соломи, очерету і дров. Маленьких дітей кидали зверху живими у полум’я. Тільки протягом першого дня було розстріляно і спалено 3 тис. осіб.

До 1 лютого 1942 р. загальна кількість розстріляних сягнула 54 тис. осіб (21-29 грудня 1941 р. було знищено 43 тис. осіб), з них 2 тис. осіб було заживо спалено у 2-х бараках. Станом на 1 лютого 1942 р. в таборі було знищено 54 тис. євреїв. Всього живих залишилось 127 осіб.

с. Мостове, Доманівський р-н

Табір цивільного населення. 15 травня – 2 листопада 1942 р. Табір знаходився на території Колосівської МТС. Від холоду, голоду та хвороб померло та було спалено 1,5 тис. осіб (більшість дітей – 600 осіб, людей похилого віку – 400 осіб і жінок – 500 осіб). 

х. Казаріна, Доманівський р-н

Табір цивільного населення. Березень1942 — січень 1943 рр. В цьому таборі утримували цивільне населення з Доманівського р-ну. В’язнів використовували для виконання сільськогосподарських робіт, їх утримували без їжі та води. Від голоду померло 6 осіб.

с. Акмечетка, Доманівський р-н

Табір цивільного населення. Кінець 1941 – березень 1944 рр. В цьому таборі утримували декілька тисяч цивільного населення, переважно євреїв, яких доставляли з Доманівського ґетто. В’язнів утримували в колишньому колгоспному свинарнику. Табір перебував під охороною поліції. Працездатних в’язнів використовували для виконання сільськогосподарських робіт. Ув’язнені знищувались голодом. Загалом тут було вбито 4 тис. євреїв.

с. Володимирівка, Доманівський р-н

Дулаг. 3 листопада 1943 – березень 1944 рр. Табір розташовувався на машинно-тракторній станції. Загалом через табір пройшло 8-10 етапів по 700-1000 осіб, всього 7 тис. 650 радянських військовополонених Кожна партія полонених, яка поступала до табору, більше доби тут не затримувалась.

с. Карлівка, колгосп ім. Енгельса. Загалом було розстріляно 34 тис. осіб.

 «...Люди не повинні забувати скорботні сторінки історії людства» - написала колишній в'язень фашистських концтаборів Малі Фрітцу  в книзі «Да здравствует жизнь!». 

Головне, щоб це більше не повторилося. Пам`ятаймо!

У бібліотеках Доманівської районної публічної бібліотеки Доманівського району Миколаївської області проводяться такі заходи:

мультимедійні презентації «Шталаг № 364 – Миколаївське гетто», «Дорога до безсмертя: гетто в період Другої світової війни на Доманівській землі»; відео перегляд «Фашистські табори смерті – геноцид проти людства (Доманівська районна публічна бібліотека), година спілкування «Дитинство за колючим дротом» (Кузнецівська б/ф),

тематичні перегляди літератури «Пам’яті закатованих у нацистських таборах» (Доманівська районна публічна бібліотека); «Гетто в період Другої світової війни» (Зеленоярська, Зеленогайська б/ф), «Бухенвальдський набат» (Володимирівська (В), Ново-Олександрівська б/ф), «Нацистський окупаційний режим: історія великих страждань» (Маринівська б/ф), «Варварство ХХ століття – фашистські табори смерті в Україні» Володимирівська (Щ), Щасливська б/ф, «Пам’яті закатованих - забути неможливо» (Козубівська б/ф)Володимирівська (Щ), Щасливська б/ф, «Варварство ХХ століття – фашистські табори смерті в Україні» (Козубівська б/ф)

Онлапйн-опитування_Сутність культури

Деталі

Категорія: Анонс

Опубліковано Середа, 10 липня 2019, 11:47

Автор Super User

Хіти: 628

ОНЛАЙН-ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

СУТНІСТЬ КУЛЬТУРИ ТА КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА

Міністерство культури  України проводить опитування громадської думки щодо бачення населенням сутності культури та культурного середовища свого місця проживання, переліку культурних послуг.

Результати дослідження будуть використані під час розробки законопроектів про внесення змін до законів України «Про культуру», «Про місцеве самоврядування в Україні» та проекту постанови Кабінету Міністрів України щодо затвердження мінімальних стандартів забезпечення громадян культурними послугами.

Опитування проводитиметься до 22 липня 2019 р. на загальнонаціональному рівні шляхом поширення онлайн анкети серед населення.

Онлайн анкета знаходиться за посиланням  https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd-8gZ1wquIs0JQHBRdwd_QtVLZZeaRM3RPExIhMBxXMbPegA/viewform

 Жителі Доманівщини просимо долучитися до опитування!

Маєте колекцію поштових марок?

Деталі

Категорія: Анонс

Опубліковано Понеділок, 09 липня 2018, 12:02

Автор Super User

Хіти: 904

ДОМАНІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА БІБЛІОТЕКА

ЗАПРОШУЄ ВІДВІДУВАЧІВ, КОРИСТУВАЧІВ БІБЛІОТЕКИ  ТА ВСІХ БАЖАЮЧИХ ПРИЙНЯТИ УЧАСТЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ

ВИСТАВКИ «ПОШТОВІ МАРКИ У МОЇЙ КОЛЕКЦІЇ»

Просимо всіх бажаючих протягом липня-вересня надати в тимчасовий перегляд власних колекцій марок для фотосвітлин та архіву. Запрошуємо до інформаційних переглядів «З історії поштової марки».

ХТО МАЄ ТАКЕ ХОБІ?

Заходи з нагоди  2018 рік – Рік культурної спадщини.

160 років назад з’явилися перші почтові марки.

Загляньмо в історію!!!

ЦІКАВІ ФАКТИ З ІСТОРІЇ ПОШТОВОЇ МАРКИ

Поштова марка — цінний папір, що є свідоцтвом оплати поштового відправлення. Використовується шляхом наклеювання на предмет поштової пересилки і наступного погашення поштовим штемпелем.

Наука про поштові марки — філателія.

В історії філателії перша марка відома під назвою «чорний пенні». Цим ім'ям марка завдячує тому, що надрукована була чорною фарбою з номіналом в 1 пенні. Марка мала водяний знак у вигляді малої корони. На ній було зображено портрет тодішньої королеви Великої Британії Вікторії.

Перша у світі поштова марка — «Чорне пенні»

Перші українські поштові марки з'явилися 1918 року. Їх випустив в обіг уряд Української Hародної республіки.

Марка Української Народної Республіки вартістю 10 шагів

Вікіпедія подає про це такі відомості:

"Першу серію марок державної пошти УНР (5 купюр з номіналом 10 - 50 шагів) випущено в обіг у липні 1918 року. У червні того ж року в Києві видано 6 гербових марок із номіналом 40 шагів - 10 карбованців.

Ескізи для них виконали Георгій Нарбут і Антон Середа. На основі закону від 18 квітня 1918 року частину першої серії, названої "шагівковою", друкували на картоні і з написом на звороті "Ходить нарівні з дзвінкою монетою". Їх уживали замість монет, які вийшли з обігу.

У червні 1923-го більшовицька влада видрукувала в берлінській друкарні 4 поштові марки - єдині українською мовою - із написом "Пошта УСРР" із доплатою в карбованцях на "Допомогу голодуючим".

Уряд УНР у вигнанні продовжував випускати марки в кін. 1940-их - на поч. 1950-их pp. у Німеччиниі (у 1930-их pp. вийшло кілька випусків у Варшаві) і закликав емігрантів додатково оплачувати кореспонденцію марками УНР.

Лише 1992 року в Україні почали друкуватися власні марки незалежної держави.

 Джерело інформації:

Українські поштові марки: від УНР до Незалежності[Електронний ресурс] /Валентин БЕНДЮГ (Хмельницький); марки з колекції автора.  – Режим доступу http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2011/01/27/18559/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 6.07.18

 Поштові марки та історія пошти України [Електронний ресурс]: Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.  – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Поштові_марки_та_історія_пошти_України . – Назва з екрану. – Дата звернення: 6.07.18

Поштова марка [Електронний ресурс]: Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.  – Режим доступу https://uk.wikipedia.org/wiki/Поштова_марка. – Назва з екрану. – Дата звернення: 6.07.18