Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Випадкове зображення

dscn1881.jpg

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
23
98
362
2764
198100
192.168.0.146

Зараз на сайті

На сайті 10 гостей та немає учасників

Соціальні мережі

Share

Відзначення 2019 року в Миколаївській області Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів

 

 ГЕТТО НА ДОМАНІВСЬКІЙ ЗЕМЛІ

Щороку 11 квітня увесь світ відзначає Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів. Саме 11 квітня 1945 року американські війська вторглися на територію найбільшого табору, який мав назву Бухенвальд. В’язні Бухенвальду підняли інтернаціональне повстання, результатом якого стало ліквідування табору. У цей день увесь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в концтаборах у період Другої світової війни.

16 серпня 1941 р. німецькі війська зайняли м. Миколаїв, а до кінця місяця захопили всю область. З перших днів окупації нацисти запровадили «новий порядок», одним з елементів якого стало винищення єврейського населення. З вересня 1941 р. територію між Дністром та Південним Бугом було передано в управління румунським окупаційним органам під назвою Трансністрія. За підрахунками, на території області функціонувало 11 ґетто та 8 таборів для цивільного населення. Особливістю Трансністрії була наявність так званих «транзитних ґетто» для євреїв, яких переводили в табори знищення. Найбільш великі пересильні ґетто, які знаходилися в селах Доманівка, Богданівка та Акмечетка Миколаївської області, водночас ставали і місцями знищення великої кількості єврейського населення.

В Доманівці в роки Другої світової війни існував концтабір для людей єврейської національності. У січні – лютому 1942 р. в Доманівському таборі було вбито 18 000 єврейських в’язнів. У Доманівці вбивали по 300-400 кожні 3-4 дні; таким чином, кровопролиття тривало два місяці. Отже, на думку окремих дослідників в концтаборах сіл Богданівка і Доманівка, а також населених пунктах району померло від голоду, було замордовано і розстріляно 75 400 чоловік. Останній зафіксований випадок знищення євреїв в Доманівському районі зафіксований в березні 1944 року, коли військове з’єднання СС перейшовши річку Буг знищило декілька десятків євреїв.

с. Доманівка, Доманівський р-н

Ґетто. 10 вересня 1941 – 15 лютого 1942 рр. Через ґетто пройшло до 120 тис. євреїв. Останніх завозили у ґетто партіями по 1,5-2 тис. осіб із м. Одеси, Одеської області та Молдавської РСР. Розміщувались вони на території с. Доманівка у будівлях кінотеатру, райспоживспілки, сараях, конюшнях, фермах колгоспу; утримувались без їжі та води. На добу помирало до 100 осіб, трупи не прибирались, внаслідок чого почались смертельні захворювання (тиф, дизентерія). З 19 грудня 1941 р. проводилися розстріли у південно-західній частині с. Доманівки, що тривали до 15 лютого 1942 р. Загалом було розстріляно та померло з голоду 18 тис. євреїв.

с. Богданівка, Доманівський р-н

Ґетто. Створене на початку листопада 1941 р. Утримувалось 54-55 тис. єврейського населення. Під румунським конвоєм було завезено окремими партіями по 1,5-5 тис. євреїв з Миколаївської, Кіровоградської, Вінницької, Одеської та інших областей протягом грудня 1941 – січня 1942 рр. Знесилених людей, що пройшли сотні кілометрів без їжі та води, румунська охорона вела до місця страти аж двадцять три дні. Багато євреїв загинуло в дорозі. В’язнів утримували у колгоспі «Богданівка» за 1,5 км на схід від села. Колони євреїв, серед яких жінки, діти, літні люди, розташовувалися просто неба, в напівзруйнованих свинарниках та сараях. У свинарнику на 200 голів свиней розміщувалось до 2 тис. осіб. Люди були позбавлені їжі, навіть води: для тамування спраги у зимову пору року змушені були користуватися снігом. Тих, хто намагався дістати капусту, буряк, воду поза табором, жорстоко били і розстрілювали на місці. Щодня від голоду та холоду у ґетто помирало 150-200 осіб. Німецькі та румунські охоронці вдавалися до оригінального способу пограбування ув’язнених, обмінюючи хліб на коштовності та інші цінні речі.

Формальним приводом до рішення румунського губернатора знищити всіх євреїв, які на той час знаходилися в Богданівці, став спалах тифу серед в’язнів. У зв’язку з цим з 21 грудня 1941 р. по 15 січня 1942 р. у ґетто була проведена каральна акція, яку гітлерівці назвали «Подарунок Сталіну». До неї була залучена вся поліція області Голта. Найбільш інтенсивні страти відбулися 21-29 грудня 1941 р. Спочатку знищували в’язнів з кожного бараку по черзі, яких відводили до напіврозваленої будівлі, відбирали цінності та одяг і вбивали, а трупи спалювали. Першими вбивали хворих та інвалідів, які не могли самі рухатися і вийти за межі табору до лісу, де готувалася страта. Їх загнали в конюшні, дах і ворота яких були попередньо обкладені сіном, та облили нафтою. Тим часом решту роздягнених догола в’язнів групами у 15–20 осіб гнали, підштовхуючи ударами прикладів і металевих палиць, на край урвища – обличчям до яру. Після цього солдати карального загону почали розстрілювати в’язнів груповими пострілами. Вбиті, а частіше тільки поранені, жертви падали на дно яру, де вже палахкотіло величезне вогнище із соломи, очерету і дров. Маленьких дітей кидали зверху живими у полум’я. Тільки протягом першого дня було розстріляно і спалено 3 тис. осіб.

До 1 лютого 1942 р. загальна кількість розстріляних сягнула 54 тис. осіб (21-29 грудня 1941 р. було знищено 43 тис. осіб), з них 2 тис. осіб було заживо спалено у 2-х бараках. Станом на 1 лютого 1942 р. в таборі було знищено 54 тис. євреїв. Всього живих залишилось 127 осіб.

с. Мостове, Доманівський р-н

Табір цивільного населення. 15 травня – 2 листопада 1942 р. Табір знаходився на території Колосівської МТС. Від холоду, голоду та хвороб померло та було спалено 1,5 тис. осіб (більшість дітей – 600 осіб, людей похилого віку – 400 осіб і жінок – 500 осіб). 

х. Казаріна, Доманівський р-н

Табір цивільного населення. Березень1942 — січень 1943 рр. В цьому таборі утримували цивільне населення з Доманівського р-ну. В’язнів використовували для виконання сільськогосподарських робіт, їх утримували без їжі та води. Від голоду померло 6 осіб.

с. Акмечетка, Доманівський р-н

Табір цивільного населення. Кінець 1941 – березень 1944 рр. В цьому таборі утримували декілька тисяч цивільного населення, переважно євреїв, яких доставляли з Доманівського ґетто. В’язнів утримували в колишньому колгоспному свинарнику. Табір перебував під охороною поліції. Працездатних в’язнів використовували для виконання сільськогосподарських робіт. Ув’язнені знищувались голодом. Загалом тут було вбито 4 тис. євреїв.

с. Володимирівка, Доманівський р-н

Дулаг. 3 листопада 1943 – березень 1944 рр. Табір розташовувався на машинно-тракторній станції. Загалом через табір пройшло 8-10 етапів по 700-1000 осіб, всього 7 тис. 650 радянських військовополонених Кожна партія полонених, яка поступала до табору, більше доби тут не затримувалась.

с. Карлівка, колгосп ім. Енгельса. Загалом було розстріляно 34 тис. осіб.

 «...Люди не повинні забувати скорботні сторінки історії людства» - написала колишній в'язень фашистських концтаборів Малі Фрітцу  в книзі «Да здравствует жизнь!». 

Головне, щоб це більше не повторилося. Пам`ятаймо!

У бібліотеках Доманівської районної публічної бібліотеки Доманівського району Миколаївської області проводяться такі заходи:

мультимедійні презентації «Шталаг № 364 – Миколаївське гетто», «Дорога до безсмертя: гетто в період Другої світової війни на Доманівській землі»; відео перегляд «Фашистські табори смерті – геноцид проти людства (Доманівська районна публічна бібліотека), година спілкування «Дитинство за колючим дротом» (Кузнецівська б/ф),

тематичні перегляди літератури «Пам’яті закатованих у нацистських таборах» (Доманівська районна публічна бібліотека); «Гетто в період Другої світової війни» (Зеленоярська, Зеленогайська б/ф), «Бухенвальдський набат» (Володимирівська (В), Ново-Олександрівська б/ф), «Нацистський окупаційний режим: історія великих страждань» (Маринівська б/ф), «Варварство ХХ століття – фашистські табори смерті в Україні» Володимирівська (Щ), Щасливська б/ф, «Пам’яті закатованих - забути неможливо» (Козубівська б/ф)Володимирівська (Щ), Щасливська б/ф, «Варварство ХХ століття – фашистські табори смерті в Україні» (Козубівська б/ф)

 

 

 

Маєте колекцію поштових марок?

ДОМАНІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА БІБЛІОТЕКА

ЗАПРОШУЄ ВІДВІДУВАЧІВ, КОРИСТУВАЧІВ БІБЛІОТЕКИ  ТА ВСІХ БАЖАЮЧИХ ПРИЙНЯТИ УЧАСТЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ

ВИСТАВКИ «ПОШТОВІ МАРКИ У МОЇЙ КОЛЕКЦІЇ»

Просимо всіх бажаючих протягом липня-вересня надати в тимчасовий перегляд власних колекцій марок для фотосвітлин та архіву. Запрошуємо до інформаційних переглядів «З історії поштової марки».

ХТО МАЄ ТАКЕ ХОБІ?

Заходи з нагоди  2018 рік – Рік культурної спадщини.

160 років назад з’явилися перші почтові марки.

Загляньмо в історію!!!

 

ЦІКАВІ ФАКТИ З ІСТОРІЇ ПОШТОВОЇ МАРКИ

Поштова марка — цінний папір, що є свідоцтвом оплати поштового відправлення. Використовується шляхом наклеювання на предмет поштової пересилки і наступного погашення поштовим штемпелем.

Наука про поштові марки — філателія.

В історії філателії перша марка відома під назвою «чорний пенні». Цим ім'ям марка завдячує тому, що надрукована була чорною фарбою з номіналом в 1 пенні. Марка мала водяний знак у вигляді малої корони. На ній було зображено портрет тодішньої королеви Великої Британії Вікторії.

Перша у світі поштова марка — «Чорне пенні»

Перші українські поштові марки з'явилися 1918 року. Їх випустив в обіг уряд Української Hародної республіки.

Марка Української Народної Республіки вартістю 10 шагів

Вікіпедія подає про це такі відомості:

"Першу серію марок державної пошти УНР (5 купюр з номіналом 10 - 50 шагів) випущено в обіг у липні 1918 року. У червні того ж року в Києві видано 6 гербових марок із номіналом 40 шагів - 10 карбованців.

Ескізи для них виконали Георгій Нарбут і Антон Середа. На основі закону від 18 квітня 1918 року частину першої серії, названої "шагівковою", друкували на картоні і з написом на звороті "Ходить нарівні з дзвінкою монетою". Їх уживали замість монет, які вийшли з обігу.

У червні 1923-го більшовицька влада видрукувала в берлінській друкарні 4 поштові марки - єдині українською мовою - із написом "Пошта УСРР" із доплатою в карбованцях на "Допомогу голодуючим".

Уряд УНР у вигнанні продовжував випускати марки в кін. 1940-их - на поч. 1950-их pp. у Німеччиниі (у 1930-их pp. вийшло кілька випусків у Варшаві) і закликав емігрантів додатково оплачувати кореспонденцію марками УНР.

Лише 1992 року в Україні почали друкуватися власні марки незалежної держави.

 Джерело інформації:

Українські поштові марки: від УНР до Незалежності[Електронний ресурс] /Валентин БЕНДЮГ (Хмельницький); марки з колекції автора.  – Режим доступу http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2011/01/27/18559/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 6.07.18

 Поштові марки та історія пошти України [Електронний ресурс]: Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.  – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Поштові_марки_та_історія_пошти_України . – Назва з екрану. – Дата звернення: 6.07.18

Поштова марка [Електронний ресурс]: Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.  – Режим доступу https://uk.wikipedia.org/wiki/Поштова_марка. – Назва з екрану. – Дата звернення: 6.07.18

 

РІК НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ РІК МОВ 2017/2018

Із вересня 2017 року до літа 2018 року по всій країні заплановані події з нагоди Українсько-німецького року мов.

Німеччина та Україна відзначають у 2017 році 25 років встановлення дипломатичних відносин. Міністри закордонних справ обох країн прийняли рішення про проведення Українсько-німецького року мов для зміцнення та розбудови взаєморозумінні та дружби, а також співпраці між двома країнами у культурно-освітній сфері. Рік мов сприяє забезпеченню німецькій мові як іноземній належного значення та закріпленню його в якості важливого внеску в культурну освіту та професійний розвиток молодих людей.

Сьогодні вона – перша найпоширеніша мова у Європі і друга за популярністю іноземна в Україні. Більшість найвідоміших інноваційних компаній розташовані саме у Німеччині. Навіть прогресивні японці зосереджуються на німецькій – її вивчають 68% студентів у Японії. Тож варто детальніше розглянути та пізнати цю мову.

В Україні німецьку вивчають 750 000 людей. Рік німецької мови пройде під гаслом "Зроби наступний крок!".

Офіційно рік мов відкриється дводенним фестивалем просто неба у центрі Києва 9 та 10 вересня 2017 року.

Поради для вивчення німецької мови:

Зосереджуватися треба на меншому. Не варто думати глобально, радше потрібно розділити слова на частини, рубрики, сфери. Наприклад, в один день можна вчити медичну лексику, в інший – побутову. При цьому варто застосовувати мнемотехніку. Ця методика полягає у постійному повторенні завчених слів. До прикладу, якщо в день вивчаєте 100 слів, то наприкінці тижня потрібно методично перевірити себе на знання всіх 700 слів. Та, на мою думку, результативніший метод записування усіх слів на невеликі клаптики паперу, з одного боку – німецьке слово, з іншого – переклад українською. Упродовж дня витягайте карточки та перевіряйте, знаєте ви це слово чи ні. Візуалізація слова допоможе мозку швидше зорієнтуватися.

Швидко опанувати німецьку лексику можна, якщо підбирати асоціації. Шукайте схожість німецьких слів з українськими або зі словами інших мов, які ви знаєте, наприклад, з англійськими. Деякі слова є дуже схожими. Запам’ятати їх легко. До інших можна придумати ситуацію, яка б їх поєднувала. Наприклад, слово der Winter (зима) схоже на українське вітер. Взимку дме вітер, зима – der Winter. Звичайно, до усіх слів асоціації не підбереш, тоді треба вдаватися до інших методів. Найважчим може видатися те, що рід деяких німецьких слів не збігається з родом українських. Наприклад, das Madchen (дівчинка) в німецькій мові середнього роду, der Spiegel (дзеркало) – чоловічого роду, а die Sonne (сонце) – жіночого роду. Для кращого запам’ятовування рекомендую записувати слова різних родів різними кольорами: слова чоловічого роду – синім кольором, жіночого – червоним, а середнього – зеленим.

Використовуйте електронні додатки. Нині існує величезна кількість мобільних програм, за допомогою яких можна додатково поглиблювати свої знання німецької мови. Це чудова можливість, тому рекомендую обов’язково встановити собі додаток з того чи іншого навчального порталу. Слухайте аудіозаписи тоді, коли виконуєте якусь механічну роботу: прання, прибирання, приготування їжі. Це може бути казка, вірш, якась лекція німецькою мовою, неважливо, головне, щоб у думках був постійний контакт із мовою. Намагайтеся дивитися німецькою те, до чого мозок звик українською. Наприклад, можете передивитися ваш улюблений серіал або ж добре знайомий фільм цією мовою. Це допоможе знищити у думках шаблонність та побудувати нові паралелі від однієї мови до іншої. І, звісно ж, спілкуйтеся з носіями мови. Не можете говорити – спробуйте, не розумієте – перепитайте.

Німці – дуже практична нація. Тому в цій мові велика кількість багатозначників, тобто слів, які мають два – три і більше значень. Досить взяти будь-який німецько-український словник, щоб переконатися у цьому. Наприклад, слово der Zug має дев’ять значень, серед яких “поїзд”, “рух”, “процесія”, “пташиний ключ”, “протяг”, “ковток”, “риса” та “схильність”. І це дуже зручно, адже замість дев’яти українських слів досить вивчити одне німецьке!

Німецька мова належить до групи германських мов, а українська – до слов’янських. Між ними є багато відмінностей. Але обидві вони належать до індоєвропейської мовної сім’ї. Тому певні схожі риси у них є і у граматиці, і у лексиці. І німецька, і українська є флективними мовами, тобто зв’язок слів у реченні забезпечується за допомогою флексій – закінчень. В обох мовах прикметник, який стоїть перед іменником, узгоджується з ним у роді, числі й відмінку. Але будьте готові до того, що в німецькій мові є речі, яких нема в українській, наприклад, артикль, відокремлювані префікси у дієслів, певний порядок слів у реченні…

У середньому для досягнення початкового рівня з нуля вам потрібен буде всього один рік, а не 10 – 11, як у школі. Далі процес потрібно пришвидшувати, займатися інтенсивніше. Проте не варто намагатися поглинути інформацію усю й відразу, не перевантажуйте свій мозок. Опанувати середній рівень можна за 6 місяців.

Мову потрібно вдосконалювати завжди, бо у неї немає кінцевої точки, якщо не приділяти їй уваги, все забувається.

 Поради для вивчення німецької мови /Гавриленко Олександра . – Режим доступу:http://pl-ukr.net/blog/rik-vivchennya-nimecko%D1%97-movi-v-ukra%D1%97ni.html

Читайте більше:

Цікаві факти про Німеччину, та німців[Електронний ресурс] //Тут – цікаво [сайт]. – Режим доступу: http://tut-cikavo.com/krajini/283-tsikavi-fakti-pro-nimechchinu

УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ РІК МОВ 2017/2018  [Електронний ресурс] . – Режим  доступу: https://www.goethe.de/ins/ua/uk/kul/sup/dus.html . - Назва з екрану

 

У Доманівській центральній районній бібліотеці оформлено інформаційний куточок «Вивчаємо німецьку. Подорожуємо Німеччиною»

ФОТОКРАЙ: запрошуємо до акції

ЗАПРОШУЄМО ДО УЧАСТІ У АКЦІЇ: «FОTОКРАЙ»

 

Фотографії, зроблені учасниками, надсилаються до Доманівської центральної районної бібліотеки  за адресою:  Доманівка, вул. Первомайська, 2, тел.. 9-10-93; електронною поштою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

                                                       ПОЛОЖЕННЯ

про Регіональну акцію

«FotoKрай: Миколаївщина в об’єктиві»

 1. Загальні положення

1.1. Регіональна акція «FotoKрай: Миколаївщина в об’єктиві» (далі – Акція) проводиться з нагоди проголошення в Європі 2018 року Роком культурної спадщини, а в Україні – Роком відновлення і реставрації культурної спадщини України.

1.2.Організаторами Акції є Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова (далі – ОУНБ), центральні районні бібліотеки Миколаївської області (далі – ЦРБ), бібліотеки об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ). ОУНБ здійснює організацію Акції у м. Миколаєві, ЦРБ та бібліотеки ОТГ – у  районах Миколаївської області.

1.3. Мета Акції: привернути увагу громадськості до проблеми збереження пам’яток культурної спадщини на Миколаївщині.

1.4. Завдання Акції:

-       розкрити культурну неповторність кожного району Миколаївської області;

-       поглибити знання мешканців регіону про рідний край;

-       пробудити інтерес до вивчення і дослідження культурної спадщини регіону;

-       створити умови для творчого спілкування культурної спільноти області.

1.5. Інформація про проведення Акції оприлюднюється на web-сайтах управління культури, національностей та релігій Миколаївської облдержадміністрації, ОУНБ та ЦРБ, сторінках у соціальних мережах, а також у засобах масової інформації. 

2. Умови участі

2.1. Участь в Акції можуть брати усі категорії учасників без обмежень за віком, місцем проживання, професійною діяльністю.

2.2. Фотографії мають бути виконані на території Миколаївської області.

2.3. Роботи приймаються з 18 травня до 31 серпня 2018 р.

2.4. Фотографії, зроблені учасниками з м. Миколаєва, надсилаються до ОУНБ (м. Миколаїв, вул. Московська, 9, emaillibrary_skd@ukr.net); учасниками, які проживають на території Миколаївської області до ЦРБ (за місцем проживання).

2.5. Тематичні категорії:

®   природне середовище;

®   архітектурна спадщина;

®   традиційно-побутова культура (предмети народного побуту та інтер’єра, ремесла, національний костюм та прикраси, кухня, звичаї та обряди, народне мистецтво тощо);

2.6. Кількість робіт у рамках однієї тематичної категорії не обмежена.

2.7. Усі фотографії подаються в електронному та друкованому вигляді та мають відповідати наступним вимогам:

®   друковані: розмір - 30x45см, матова поверхня;

®   електронні: формат JPEG, розмір не менше ніж 2400х3600 пікселів.

2.8. До кожного фото необхідно додати наступну інформацію:

®   назва фотороботи;

®   категорія;

®   ПІБ  автора;

®   район та населений пункт, де мешкає автор роботи та був зроблений фотознімок;

®   дата виконання фотороботи;

 

®   історична довідка про об’єкт, що відображений на фото (до 0,5 сторінки). 

 4. Інше

4.1. Оргкомітет має право відмовити учаснику в участі в Акції за умови, якщо роботи не відповідають вимогам.

4.2. Витрати на друкування фотографій та інші послуги, пов’язані з підготовкою робіт до участі в Акції, покладаються на учасників Акції.

4.3. Після завершення Акції роботи можуть бути використані у проведенні виставок, заходів, при підготовці та виданні рекламних та інформаційних матеріалів, публікацій, що не носять комерційного характеру, зі збереженням авторства учасників.

4.4. Участь в Акції передбачає прийняття всіх пунктів даного Положення.

Нова книга: Миколаївський Нюрнберг

Нова книга в бібліотеці

До нашої бібліотеки надійшла книга Євгена та Кирила Горбурових «Миколаївський Нюрнберг», що розповідає про гучний судовий процес над німецькими окупантами 1946, який відбувся в театрі ім. Чкалова (Миколаївський академічний художній російський драматичний театр).

 Сімдесят років тому в Миколаєві відбувся один з найгучніших судових процесів над німецькими військовими злочинцями. Судилися найбільш кровожерливі військові кати, які здійснювали військові злочини на території Миколаєва, Миколаївської області, Херсона та Кіровоградської області,

За 955 днів в Миколаївській області було знищено понад 105 тисяч осіб, з яких були 1000 вагітних жінок, 5000 дітей. На примусові роботи до Німеччини і Королівства Румунія було вивезено понад 60 000 чоловік. Коли визвольна армія прийшла до Миколаєва 28 березня, в місті з 169 тисяч населення залишилося тільки 60 тисяч. Якби не Снігурівсько-Березнегуватська операція, наслідків було б значно більше, - розповів Горбуров.

 У книзі йдеться не тільки про сам процес, а й про ті діяння, які здійснювали німецькі військові щодо місцевих жителів і військовополонених. При підготовці матеріалу автори використовували архівні документи, газетні публікації та матеріали, раніше ніде не опубліковані.

Книга «Миколаївський Нюрнберг» розрахована на школярів, студентів, педагогів, краєзнавців, всіх тих, кого цікавить історія міста і області.

Раніше під керівництвом Євгена Горбурова в світ вийшов збірник документів про окупацію Миколаївській області.

Відео перегляди про книгу:

Пам’ять священна. Миколаївський Нюрнберг/Телеканал «Миколаїв». – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=j8p11T4AUlE

Крапки над "і". Гортаємо сторінки книги "Миколаївський "Нюрнберг"/ Телеканал «Миколаїв». – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=tIkdCJKqkpk

 

Розмова на тему. "Миколаївський "Нюрнберг"/ Телеканал "Миколаїв" – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Ubjr0kJa61c

Інформувала: Л. Даниленко

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Раз на рік - 33.4%
Раз на місяц - 17.1%
Раз на тиждень - 18.1%
Кожен день - 15.8%
Жодного разу - 15.6%

Total votes: 404

Відео про бібліотеку




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com