Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Випадкове зображення

dscn1010.jpg

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
107
109
442
2370
203988
192.168.0.146

Зараз на сайті

На сайті 13 гостей та немає учасників

Соціальні мережі

Share

Правова освіта_Про розпорядження подружжям спільним майном_Консультації_Р_Возняка

ПРАВОВА ОСВІТА

           

Згода подружжя на розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю

          Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 У сучасному житті майнові відносини подружжя стали відігравати значну роль.   Відповідно до ст. 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї. Статтею 57 Сімейного кодексу України визначено перелік майна, що є особистою приватною власністю кожного з подружжя, зокрема це:

- майно, набуте до шлюбу;

- майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

- майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали йому (їй) особисто;

- житло або земельна ділянка, набуті за час шлюбу внаслідок їх приватизації;

- речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;

- премії, нагороди, одержані за особисті заслуги;

- кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка йому (їй) належала, а також як відшкодування моральної шкоди; страхові суми, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

Суд може визнати особистою приватною власністю чоловіка, дружини майно, набуте ним (нею) за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

         Положеннями Цивільного та Сімейного кодексів України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Особливістю права спільної сумісної власності - є відсутність визначення часток учасників, тобто на відміну від спільної часткової власності, де частка учасника визначена у вигляді арифметичної частки, право кожного співвласника у спільній сумісній власності поширюється на усе майно без вираження частки.   

       Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, набуте за час шлюбу, крім майна, описаного в ст. 57 Сімейного кодексу України. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Згода подружжя на розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю оформлюється у вигляді заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Якщо у згоді на відчуження спільного майна вказано, кому персонально він (вона) погоджується продати, подарувати, заставити тощо спільно набуте майно, чи вказано ціну продажу, інші умови укладення, нотаріус при посвідченні такого договору перевіряє додержання умов, зазначених у такій згоді.

      Для засвідчення справжності підпису на заяві одного з подружжя на розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю, нотаріусу подаються: паспорт того з подружжя, котрий надає згоду; довідка про присвоєння  ідентифікаційного номера; свідоцтво про укладення шлюбу між подружжям.

     Також слід зазначити, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, яке набуте за час шлюбу.

 

Правова освіта_Органи соцзахисту проконтролюють призначення допомоги і аліментів від держави_Консультує Р_Возняк

 

ПРАВОВА ОСВІТА

Органи соцзахисту проконтролюють призначення допомоги і аліментів від держави

 Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

Кабмін оновив порядок призначення і виплати соціальної допомоги. Зокрема, надано право на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям без зменшення її розміру, до складу яких входять студенти, які не мають доходів або отримують тільки стипендію.

Відповідні зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2018 року № 929 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Також органи соцзахисту зможуть запитувати через інформаційні системи Мін'юсту, в тому числі через Єдиний реєстр боржників і Єдиний державний реєстр судових рішень інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, що звернулися за призначенням допомоги по догляду за особою з інвалідністю та тимчасової допомогою дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Для визначення розміру тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, заявникам потрібно буде надати довідку про доходи і декларацію про доходи та майновий стан.

Також органи соцзахисту мають право отримувати від Державної фіскальної служби інформацію для підтвердження даних про доходи (відсутність доходів).

Виплату допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, призупинять на 12 місяців у разі:

- якщо одержувач допомоги навмисно представив недостовірні відомості або приховав відомості, які впливають на встановлення права на тимчасову допомогу і її розмір;

- несвоєчасного повідомлення про виникнення обставин, при яких виплата допомоги припиняється.

Виплата допомоги припиняється у разі сплати аліментів одним з батьків.

Якщо з'явилася можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення:

- визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, що підлягає поверненню, і встановлює терміни її повернення (протягом місяця);

- повідомляє одного з батьків про суму сплаченого тимчасової допомоги, що підлягає поверненню, і термін її повернення;

- в разі неповернення коштів добровільно у встановлені терміни вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

 

 

Правова освіта_Суд дозволив обмін нерівноцінної землі з доплатою_Консультує Р_Возняк

 

ПРАВОВА ОСВІТА

Суд дозволив обмін нерівноцінної землі з доплатою

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

Приватні особи мають право обмінюватися земельними ділянками, що належать їм на праві власності, якщо воно зареєстровано.

Донецький апеляційний суд, розглянувши справу № 227/1505/18, визнав право приватних осіб на фактичну продажу земліагрофірмам. Суд вирішив, що оформлення договору міни землі з доплатою не по схемі «пай на пай» в єдиному масиві відповідає законодавству.

Постановою від 10 жовтня суд залишив в силі рішення суду першої інстанції, який відмовився визнати недійсним договір міни земельних ділянок між фіз- та юрособою за позовом прокурора.

Апеляційний суд погодився, що правовідносини між агрофірмою і землевласником щодо укладення договору міни, не суперечать підпункту «б» пункту 15 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (щодо мораторію на продаж земель, який зараз продовжений до 2019 року) і відповідають приписам ст.ст. 203, 715, 716 ЦК України: законодавець дозволив обмін земельної ділянки на іншу земельну ділянку.

Судом встановлено, що співвідповідачі обмінялися сформованими земельними ділянками з кадастровими номерами. Тобто, дані правовідносини за своєю суттю не підпадають під правове регулювання Закону № 899 «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», оскільки він регулює обмін розподілених між власниками, визначених у натурі земельних ділянок, які ще не зареєстровані за власниками, тобто таких земельних ділянок, які не можуть виступати в якості об'єкта цивільних прав. На противагу цьому, співвідповідачі обміняли земельні ділянки, які зареєстровані відповідно до законодавства і виступають в якості об'єкта цивільних прав.

З огляду на вищевказане, обмін зареєстрованими земельними ділянками є законним правом сторін - їх власників. Процедура міни на підставі їх вільного волевиявлення може бути використана за взаємною згодою.

Зміст правової угоди, укладеної між агрофірмою і землевласником щодо міни земельними ділянками, не суперечить актам чинного законодавства та не є фіктивною чи уявної правовою угодою в розумінні статей 234 - 235 Цивільного кодексу, оскільки її умови в повному обсязі виконані сторонами договору з дотриманням чинного законодавства (агрофірма отримала більшу ділянку, за який віддала менший і гроші).

Суди, застосувавши рішення ЄСПЛ у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» щодо неправомірності мораторію, вирішили, що правова угода між двома приватними особами, в основі якої закладено обмін двома земельними ділянками, що належать кожній на праві власності, що не порушує майнових прав держави (на що посилався прокурор). Від визнання правочину недійсним негативні наслідки понесуть тільки приватні особи, а не держава.

 

 

Правова освіта_Вступив в силу Закон про електронні довірчі послуги_Консультує_Р_Возняк

ПРАВОВА ОСВІТА

 

ВСТУПИВ В СИЛУ ЗАКОН ПРО ЕЛЕКТРОННІ ДОВІРЧІ ПОСЛУГИ

 

Вступив в силу Закон про електронні довірчі послуги

 

 

 

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

 7 листопада, набув чинності Закон «Про електронні довірчі послуги».

 

Закон полегшує транскордонне використання онлайн-послуг, що створює умови для безпечної електронної ідентифікації і аутентифікації, а також взаємного визнання електронного підпису, електронних документів і послуг.

 

Документом встановлено, що електронні довірчі послуги надаються, як правило, на договірних засадах. До складу електронних довірчих послуг входять:

 

- створення, перевірка і підтвердження вдосконаленого електронного підпису або печатки;

 

- формування, перевірка та підтвердження дії сертифіката електронного підпису або печатки;

 

- формування, перевірка та підтвердження дії сертифіката справжності веб-сайту;

 

- формування, перевірка та підтвердження електронної відмітки часу;

 

- реєстрована електронна доставка;

 

- зберігання вдосконалених електронних підписів, печаток, електронних міток часу і сертифікатів, пов'язаних з цими послугами.

 

Кваліфіковані постачальники електронних довірчих послуг можуть здійснювати діяльність за умови внесення коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання в банку або страхування цивільно-правової відповідальності для забезпечення відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно користувачам таких послуг або третім особам.

 

Розмір внеску на поточному рахунку із спеціальним режимом або страхової суми не може становити менше 1000 мінімальних розмірів заробітної плати.

 

Юридичні особи та фізичні особи підприємці, які мають намір надавати електронні довірчі послуги, повинні бути внесені в Довірчий список, який публікується на офіційному сайті центрального засвідчувального органу. Доступ до нього забезпечується безкоштовно і цілодобово, а інформація є відкритою.

 

Припиняє свою діяльність кваліфікований надавач в разі:

 

- прийняття центральним засвідчувальним органом рішення про виключення його з Трастового списку;

 

- прийняття ним рішення про припинення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, зазначених в довірчому списку;

 

- припинення діяльності кваліфікованого постачальника;

 

- набрання законної сили рішенням суду про виключення його з Трастового списку, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім, недієздатним, обмежено дієздатним, визнання його банкрутом.

 

Вести Довірчий список буде Міністерство юстиції України, а розміщуватися він буде на сайті Центрального засвідчувального органу. Перевіряти надавачів електронних довірчих послуг буде Держспецзв'язку. Також Кабінет Міністрів України вже зареєстрував у Раді законопроект для узгодження законодавства з Законом про електронні довірчих послуги

 

 

 

 

Правова освіта_Президент підписав Закон «МаскіШоуСтоп-2»_Консультує Р_Возняк

Правова освіта

Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області

Президент підписав Закон «МаскіШоуСтоп-2»

         Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» (проект № 8490), який отримав назву «МаскіШоуСтоп 2». Закон вступить в силу з дня, наступного за днем ​​його опублікування.

Закон є логічним продовженням Закону № 2213 «МаскіШоуСтоп 1», вдосконалюючи ряд питань, зокрема покликаний усунути практику порушення кримінальнихсправ непрямими методами.

Документом внесено зміни до статті 220, 284, 303, 309 Кримінального процесуального кодексу України в частині надання іншій особі, права або законні інтереси якого обмежуються в ході досудового розслідування, або його представнику, права заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження, якщо існує не скасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених у КПК, а в разі відмови в задоволенні клопотання - звернутися зі скаргою до слідчого судді. При цьому передбачено, що визначення слідчого судді про відмову в задоволенні відповідної скарги може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Внесено зміни до статті 307 КПК, якими передбачено, що визначення слідчого судді, яким задоволено скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу досудового розслідування, направляється керівникові органу, службовою, посадовою особою якого є слідчий, прокурор, для організації проведення службового розслідування і вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності.

Законом також внесено зміни до статті 130 КПК, статтю 1191 ГК України, статті 2, 4 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», якими передбачена можливість держави, в разі відшкодування шкоди, завданої слідчим, прокурором, за рахунок держбюджету, застосовувати право зворотної вимоги до винних осіб у разі встановлення в їх діях складу не тільки кримінального правопорушення, але і при наявності ознак дисциплінарного проступку за результатами службового розслідування, проведеного на підставі рішення суду, яким задоволено скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу досудового розслідування.

У Законі прописаний наступний порядок притягнення до кримінальної відповідальності:

- скарга на дії/бездіяльність слідчого або прокурора;

- рішення суду про задоволення скарги (в ньому вказується обов'язковість службового розслідування);

- службове розслідування;

- матеріальне або дисциплінарне стягнення.

Підставою для залучення правоохоронця до кримінальної відповідальності має бути рішення суду.

 

Дочірні категорії

  • Консультації Міністра юстиції України

     

    ПРАВОВА ОСВІТА

     

    У рамках Всеукраїнського проекту"Я маю право!"

     

    консультації Міністра юстиції України

     

    Петренка Павла Дмитровича

     

     КОНСУЛЬТАЦІЇ І

     

    Пане міністре, вітаю Вас! Багато в новинах говорили про те, що після прийняття законів про аліменти сильно зміняться правила про те, як виїхати з дитиною за кордон. Навіть казали, що можна буде поїхати з дитиною на море й тим, хто за рішенням суду живе не з дитиною. Я живу окремо і дуже хотів би знати, які нові правила виїзду і чи можу я поїхати на відпочинок з сином?

     

    Віктор Дубенко

     

    Як змінилися норми щодо тимчасового виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

     

    Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

     

    Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

     

    Для виїзду за межі країни необхідно мати рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини, документ, що підтверджує мету виїзду за кордон, а також взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості за 4 м

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Раз на рік - 33.4%
Раз на місяц - 17.1%
Раз на тиждень - 18.1%
Кожен день - 15.8%
Жодного разу - 15.6%

Total votes: 404

Відео про бібліотеку




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com