Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Випадкове зображення

2013_1_2 089.jpg

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
71
147
736
1349
208052
192.168.0.146

Зараз на сайті

На сайті один гість та немає учасників

Соціальні мережі

Share

Правова освіта_ Соціальна стипендія учасникам бойових дій. Плата за комунальні послуги. Права соціальних інспекторів

ПРАВОВА ОСВІТА

Правові консультації

Соціальна стипендія Учасникам бойових дій.  Плата за комунальні послуги. Права соціальних інспекторів

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

Учасники бойових дій зможуть отримувати соціальну стипендію після 23 років:

Кабмін розширив категорії одержувачів соціальних стипендій.

Відповідну постанову Кабміну "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 № 423 («Про затвердження Положення про Міністерство соціальної політики України») і від 28 грудня 2016 № 1045 («Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів»)" прийнято на засіданні 23 січня 2019 року.

«Тепер отримувати соціальну стипендію зможуть усі учасники бойових дій, у тому числі особи визнані постраждалими учасниками Революції Гідності, особи з інвалідністю внаслідок війни і учасники заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій і Луганській областях та їх дітям, які є студентами ВНЗ» - зауважив Роман Возняк.

Також скасовується обмеження за віком (23 роки) учасникам бойових дій при наданні соціальної стипендії.

Крім того, встановлено строки надання підтверджуючих документів на продовження виплати соціальних стипендій і визначено право на виплату соціальної стипендії за минулий період, якщо несвоєчасне включення студента в списки, відбулося не з його вини.

 Плату за комунальні послуги розділять на усіх мешканців незалежно від наявності у них лічильників:

Спожиті усіма мешканцями багатоквартирного будинку вода та тепло оплачуватимуться за показниками загальнобудинкового лічильника, але з урахуванням показань квартирних вузлів обліку.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 22 листопада 2018 року № 315 «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» затвердило Методику розподілу між споживачами об'ємів спожитих у будівлі комунальних послуг. Методика розроблена на виконання Закону України "Про комерційний облік теплової енергії і водопостачання". Цей наказ набуває чинності з дня його офіційного опублікування.

Встановлено наступні загальні правила розподілу спожитих комунальних послуг:

1) для розподілу приймаються показання лічильника або приладів-розподілювачів теплової енергії за станом на дату розрахункового періоду, отримані виконавцем відповідної комунальної послуги або виконавцем розподілу, у спосіб, визначений договором. Якщо дата зняття показань відрізняється від розрахункової, то враховуються скоректовані показання. Для цього об'єм спожитих послуг у відповідному розрахунковому періоді ділиться на кількість днів, що пройшли від початку розрахункового періоду до дня передачі показань включно, а отримане значення множить на кількість днів в розрахунковому періоді;

2) у разі розбіжностей показань лічильника або приладу-розподілювача теплової енергії, знятих виконавцем розподілу, і показань, переданих споживачем, для розподілу приймаються показання, зняті виконавцем комунальної послуги чи виконавцем розподілу. Об'єм комунальної послуги, який розподіляється між споживачами, не може перевищувати об'єм показань лічильника відповідної комунальної послуги відповідного розрахункового періоду, окрім періодів, вказаних у договорі, коли проводяться контрольні зняття показань або коригування обсягів спожитих послуг у будівлі;

3) для розподілу не приймаються показання лічильника чи приладу-розподілювача теплової енергії, які зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу з ладу такого пристрою до дати початку наступного розрахункового періоду з дати прийняття на абонентський облік відремонтованого або заміненого лічильника або приладу-розподілювача теплової енергії.

Якщо лічильник знятий на повірку, то обсяг спожитої відповідної комунальної послуги в такому приміщенні визначається за середньодобовим споживанням в попередній розрахунковий період (для постачання теплової енергії - в попередній опалювальний період) або за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб (у разі роботи лічильника менше 12 місяців) і за кількістю днів від дати зняття з абонентського обліку до дати прийняття на абонентський облік повіреного лічильника.

У разі, коли дві і більше будівель мають загальний ввід зовнішньої інженерної мережі із загальним лічильником, розподіл здійснюється як для однієї будівлі. Якщо одна будівля має два і більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащені вузлами комерційного обліку, розподіл здійснюється за сумою усіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі. За рішенням співвласників будівлі розподіл здійснюється для кожної окремої частини будівлі з вузлом комерційного обліку.

У будівлях, які не обладнані лічильниками, базою для розподілу загального об'єму спожитої теплової енергії є опалювальна площа (об'єм), вказана в договорі про надання послуги з постачання теплової енергії. Опалюваний об'єм визначається як добуток опалюваної площі приміщення на висоту стелі згідно з технічним паспортом приміщення. Якщо відомості про опалювальну площу не були надані споживачем, базою для розподілу є загальна площа приміщення в метрах квадратних, визначена за даними, вказаними в державному реєстрі прав на нерухоме майно, а у разі відсутності в ньому інформації про окремі приміщення - за даними, вказаними в документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.

Якщо у будинку є вбудований паркінг, то розподіл обсягів спожитої теплової енергії на опалювання у будівлі здійснюється також між власниками таких паркомісць.

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалювання місць загального користування і допоміжних приміщень будівлі, визначається на підставі показань вузлів розподільного обліку або приладів-розподілювачів у разі оснащення ними 100 % місць загального користування і допоміжних приміщень. За відсутності вузлів розподільного обліку об'єм тепловою визначається як доля від загального об'єму споживання теплової енергії на опалювання будівлі :

- одноповерхова будівля - 20 %;

- двоповерхова - 18 %;

- триповерхова - 16 %;

- чотириповерхова - 14 %;

- п'ятиповерхова - 12 %;

- шестиповерхова та вище - 10 %.

За рішенням співвласників будівлі вказані долі споживання теплової енергії можуть визначатися із застосуванням понижуючого коефіцієнта від 0,2 до 0,9 залежно від теплотехнічних характеристик захисних конструкцій (характеристик заповнення дверних віконних, балконних і дверних блоків, наявності тамбурів, якості теплоізоляції інженерних систем і так далі).

Методика також передбачає застосування поправкових коефіцієнтів для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між споживачами у кутових квартирах, квартирах, розташованих на перших і останніх поверхах будівель і т.п.. Поправкові коефіцієнти розраховуються на основі проектних величин тепловтрат приміщень для кожної окремої будівлі. У разі відсутності проектних даних по тепловтратах окремої будівлі або аналогічних будівель використовуються спрощені поправкові коефіцієнти, що застосовуються до кожної квартири:

 

Поверх

Кутова квартира

Рядова квартира

Перший над неопалювальним приміщенням

0,8

0,9

Перший над опалювальними приміщеннями

0,9

1

Середній

0,9

1

Середній над аркою або проїздом

0,9

0,9

Останній

0,8

0,9

Рішення співвласників багатоквартирного будинку про застосування поправкових коефіцієнтів приймається відповідно до вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Крім того, встановлюється нормативна температура повітря у опалювальному приміщення (18 С), яка також впливатиме на розподіл об'єму спожитих послуг.

Крім того, Методикою також встановлено порядок визначення обсягів втрати теплової енергії у трубопроводах і в устаткуванні внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання.

 

Кабінет Міністрів України суттєво розширив права соціальних інспекторів:

 Вони зможуть контролювати правильність надання тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула право на пенсійну виплату. Також Уряд удосконалив діяльність соціальних інспекторів.

Відповідну постанову "Про внесення змін до Положення про головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора" прийнято 16 січня 2019 року на засіданні Кабінету Міністрів України.

Чинним Положенням про головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 № 1091 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям») визначено повноваження, права, умови призначення на посади соціальних інспекторів.

Відповідно до внесених змін уповноважена особа виконавчих органів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад матиме право складати та передавати до відповідного органу соціального захисту населення акти обстеження матеріально-побутових умов сім'ї для призначення (відновлення) державної соціальної допомоги/соціальних виплат.

Також доповнено перелік повноважень соціальних інспекторів у частині здійснення контролю за правильністю надання тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, як це передбачено Порядком призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1098 «Про затвердження Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату»).

Головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор матимуть право проводити вибіркові перевірки правильності складання уповноваженими особами виконавчих органів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, а також вживати заходів щодо повернення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги.

 

 

 

 

 

 

 

 

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Раз на рік - 33.4%
Раз на місяц - 17.1%
Раз на тиждень - 18.1%
Кожен день - 15.8%
Жодного разу - 15.6%

Total votes: 404

Відео про бібліотеку




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com